Особистісно-орієнтований підхід в освіті

Особистісно-орієнтований підхід має ряд своїх складнощів у реалізації. В умовах сучасного світу його потрібно не тільки зберігати, але й вміти удосконалювати.

Особистісно-орієнтований підхід і його особливості

Що таке особистісно-орієнтований підхід? Це метод, що допомагає вдосконалити систему освіти.

Особистісно-орієнтований підхід – це концентрація уваги педагога на окремому дитині. Метою є не тільки зосередженість на розвитку його інтелекту, а й сам дитина, як цілісна особистість. Охоплюється розвиток його громадянських почуттів, духовна сторону, естетичні та творчі задатки, різні здібності.

У контексті такого педагогічного підходу, освіта розглядається як базис для підготовки дитини до життя в громадянському суспільстві. Це відноситься до філософії новітнього освіти. При правильному поводженні з дітьми в умовах особистісно-орієнтованого підходу, розвиваються такі боку індивіда:

  • Здатність до самостійного вибору
  • Уміння рефлексувати і тверезо оцінювати власні перемоги і поразки
  • Пошук свого призначення
  • Схильність до творчості
  • відповідальність

Весь процес зосереджений навколо учня – він є головною дійовою особою. При цьому, відбувається орієнтація на виховання та освіту всіх дітей, які перебувають в класі. В процесі враховуються їх індивідуальні особливості і потреби. Завдання педагога полягає в тому, щоб відшукати потрібну здатність кожної дитини, і розвивати їх максимально в міру його можливостей.

Особистісно-орієнтований підхід до навчання базується на неповторній унікальності кожного індивіда. Універсальність особистості стає основою всієї виховної роботи, в ході якої відбувається становлення творчого потенціалу дитини. Упор викладача спрямований на розкриття незалежності, самодостатності, повноцінності та самоконтролю.

Робота над вихованням починається з оцінки успіхів. Важливо, що не варто порівнювати особистість з будь-ким. Слід зосередити увагу на особистих перемоги дитини. Якщо він зробив щось краще, ніж учора, перевершив самого себе, то це варто відзначити на словах. Акцент при цьому роблять на намаганнях і здоровому прагненні стати краще.

Ключовими стають успіхи в творчості, в самостійності та ініціативності. Як правило, похвала навіть за мінімальні заслуги, пробуджує віру у власні сили і можливості. Похвальне слово, вжите в правильний момент, може зробити сильну особистість навіть з самого слабкого дитини, адже це один з показників схвалення його починань в суспільстві.

Особистісно-орієнтоване виховання – це основа гуманістичної педагогіки. Така виховна система ставить дитини в центр усього, що відбувається. В процесі враховуються його індивідуальні особливості. Домінує повагу, доброта, ласка, ставлення до дитини на рівних.

Існує ряд особливостей системи, спрямованої на розвиток особистості дитини:

  • Забороняється орієнтування на середнього дитини
  • Людські особливості враховуються в ході виховного процесу
  • Використовуються індивідуальні програми розвитку і прогнозування

Особистісний підхід зациклений на спеціальній підготовці викладача. Вона базується на понятті про те, що в дитячий сад приходять діти вже є самостійними особистостями. Завдання вихователя полягає в наданні поваги, уваги і захисту. Інтерес педагога повинен бути спрямований індивідуально на кожну дитину – це реалізується за допомогою різних педагогічних прийомів.

Складові особистісно-орієнтованого підходу

Підхід складається з трьох головних складових: розуміння, прийняття, визнання.

Розуміння зосереджено навколо внутрішнього світу дитини. Важливу роль відіграє ступінь сугестивності, яку повинен вміти визначити вихователь. При високому ступені навіюваності, дитина легко піддається впливу, нестійкий до емоційних проявів і екстремальних ситуацій. Стан афекту і істеричні прояви властиві цього типу дітей. Від педагога в роботі з такими індивідами потрібно навіювання їм віри в себе і власні сили.

Рівень прийняття – це повністю позитивне ставлення до будь-яких проявів характеру дитини. Цей етап – один з найважливіших, адже включає в себе не тільки цілком позитивне сприйняття особистості, але і впевненість в тому, що в суспільстві його прийняли з усіма його особливостями і недоліками. Важливо дати зрозуміти дитині, що у нього є можливість бути таким, яким він є. Тоді у нього з’являються сили і бажання боротися з недоліками.

Визнання – етап, в якому настає усвідомлення дитиною власної індивідуальності. Він має право бути самим собою з повним схваленням дорослими його поглядів і суджень. Дорослі можуть не сприймати деякі погляди і пріоритети чада, але прийняття їх означає віру в його самовдосконалення. На цьому етапі можна не розділяти, але ні в якому разі не можна засуджувати.

Особистісно-орієнтований підхід до виховання – це створення комфортних умов для формування особистості. Для цього слід урізноманітнити систему навчання, вводити в процес гри і роботу в команді. Дитина не повинна відчувати себе гірше за інших, і повинен розуміти свої сильні сторони, і саме вихователь зобов’язується розкрити їх.

Посилання на основну публікацію