Організація і проведення гри-подорожі для дітей

Сучасні умови системи освіти говорять про потребу організації навчально-виховного процесу таким чином, щоб кожен з учнів зміг проявити активність, самостійність, творчість при активізації діяльності педагога, спрямовані на формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Основною діяльністю для школяра вважається ігрова. Потреба в грі в даному віці дуже висока, тому першим помічником вчителя для організації уроку для дітей вважається «Гра-подорож». Вона розглядається в якості освітнього ресурсу загальноосвітньої школи.

Для створення такого середовища необхідно:

  • поєднувати основну освіту з додатковим;
  • враховувати індивідуальні можливості, інтереси, запити учня;
  • зберігати і розвивати індивідуальність дитини;
  • розвивати активність, самостійність, творчість в процесі навчання.

Цілі і завдання гри-подорож

Мета даної технології – розвиток індивідуально-особистісного росту дитини з урахуванням пізнавальних інтересів і запитів учнів і їх батьків.

Ігри-подорожі переслідують завдання:

  • сприяння прояву інтересу і мотивації до навчання;
  • розвиток пізнавального, комунікативного, морального, естетичного потенціалу особистості кожного учня;
  • підтримка освітніх і соціальних ініціатив учнів;
  • формування єдиного стилю навчального процесу;
  • включення в програму індивідуальних освітніх маршрутів;
  • заманювання учнів в проектну і дослідницьку діяльність;
  • соціалізація учнів за допомогою програвання різних соціальних ролей;
  • забезпечення розвитку здатності до самооцінки власної діяльності.

Гра включає в себе кілька етапів, зібраних в певний цикл:

  • діагностико-мотиваційний;
  • проектувальний;
  • який реалізує;
  • аналітичний.

Кожен з них індивідуальний і має певну специфіку роботи вчителя і учнів.

Перший етап. Зустріч педагога з підопічними, з’ясування освітньої ситуації, знайомство з сюжетом запланованої гри-подорожі. Даний етап характеризується створенням позитивної атмосфери з психологічним комфортом, що сприяє входженню дитини у взаємодію з учителем під час навчального процесу для його продовження.

Другий етап. Проектування майбутньої роботи у вигляді гри – планування освітнього плану ігровим методом. Необхідно складання план-карти зацікавленості учнів. Перший етап передбачає підтримку самостійності учня, його активності та прагнення в відшукування власного способу вирішення поставленого завдання. Тут же необхідно розвинути змістовно-діяльнісний компонент пізнавального інтересу.

Третій етап. Реалізація навчального пошуку рішення шляхом дотримання структури гри. Захист характеризується поданням гри-подорожі протягом тьюториала. Група учнів повинна досягати максимум 15 чоловік.

Четвертий етап. Його головним наявним елементом вважається презентація гри, рефлексія. Даний етап характеризується напрямком на самоаналіз шляху і отриманих результатів. Розвивається самооцінка, вміння рефлексувати, розуміти і аналізувати зміни, що відбуваються в собі і оточуючих. Розставляння пріоритетів тьютором немає. Учні самостійно виявляють ініціативу, інтерес, які направляють в ідеї і теми ігор-подорожей.

Забезпечення ефективності такого методу можливо за допомогою реалізації циклу тьюторської діяльності при врахуванні індивідуальності та інтересів учня із застосуванням професіоналізму вчителя.

Очікувані результати гри-подорож

Після проходження всіх етапів учень здатний:

  • планувати і самоаналізіровать власну освітню діяльність;
  • культурно представляти інтереси та ініціативи в різних формах навчальної діяльності;
  • вибудовувати партнерські відносини з однокласниками;
  • бути підготовленим до вирішення проблемних завдань;
  • проявляти самостійний інтерес в обговоренні;
  • проявляти ініціативу на культурній предметності;
  • оцінювати роботу по спільно вироблюваним критеріям;
  • формулювати питання;
  • вибирати необхідний джерело інформації;
  • шукати інформацію у однокласників, рідних або вчителя;
  • працювати в групі;
  • підготувати повідомлення;
  • робити презентації або доповіді на різні тематики;
  • дослідно вибирати завдання, вид роботи, матеріал і так далі.

Освітні ефекти – це індивідуально особистісні прирости, тобто здатність до адекватної самооцінки, «знання себе», застосування якостей в певних ситуаціях комунікації та взаємодії.

Класифікація освітніх результатів на увазі вищезазначені вміння, які вважаються основними для формування проектної, комунікативної, аналітичної компетенції.

Педагог-тьютор контролює результати роботи, ґрунтується на матеріалах, що відображають індивідуальні досягнення і особливості навчальної та освітньої діяльності учнів.

Проміжним результатом такої програми вважається продуктивна діяльність дітей, їх участь і зацікавленість, спостереження фактичного оформлення ініціативи учнів, фіксування тематик і способів потрапляння в проектну діяльність і повноту участі хлопців.

За підсумками педагогічних спостережень і роботи з учнями протягом запланованого часу, включаючи всі форми і види тьюторсокого супроводу, педагог готує матеріали для сімейного співбесіди, що оформляються у формі протоколу.

Посилання на основну публікацію