Сучасні умови системи освіти говорять про потребу організації навчально-виховного процесу таким чином, щоб кожен з учнів зміг проявити активність, самостійність, творчість при активізації діяльності педагога, спрямовані на формування пізнавального інтересу молодших школярів.
Основною діяльністю для школяра вважається ігрова. Потреба в грі в даному віці дуже висока, тому першим помічником вчителя для організації уроку для дітей вважається «Гра-подорож». Вона розглядається в якості освітнього ресурсу загальноосвітньої школи.
Для створення такого середовища необхідно:
- поєднувати основну освіту з додатковим;
- враховувати індивідуальні можливості, інтереси, запити учня;
- зберігати і розвивати індивідуальність дитини;
- розвивати активність, самостійність, творчість в процесі навчання.
Цілі і завдання гри-подорож
Мета даної технології – розвиток індивідуально-особистісного росту дитини з урахуванням пізнавальних інтересів і запитів учнів і їх батьків.
Ігри-подорожі переслідують завдання:
- сприяння прояву інтересу і мотивації до навчання;
- розвиток пізнавального, комунікативного, морального, естетичного потенціалу особистості кожного учня;
- підтримка освітніх і соціальних ініціатив учнів;
- формування єдиного стилю навчального процесу;
- включення в програму індивідуальних освітніх маршрутів;
- заманювання учнів в проектну і дослідницьку діяльність;
- соціалізація учнів за допомогою програвання різних соціальних ролей;
- забезпечення розвитку здатності до самооцінки власної діяльності.
Гра включає в себе кілька етапів, зібраних в певний цикл:
- діагностико-мотиваційний;
- проектувальний;
- який реалізує;
- аналітичний.
Кожен з них індивідуальний і має певну специфіку роботи вчителя і учнів.
Перший етап. Зустріч педагога з підопічними, з’ясування освітньої ситуації, знайомство з сюжетом запланованої гри-подорожі. Даний етап характеризується створенням позитивної атмосфери з психологічним комфортом, що сприяє входженню дитини у взаємодію з учителем під час навчального процесу для його продовження.
Другий етап. Проектування майбутньої роботи у вигляді гри – планування освітнього плану ігровим методом. Необхідно складання план-карти зацікавленості учнів. Перший етап передбачає підтримку самостійності учня, його активності та прагнення в відшукування власного способу вирішення поставленого завдання. Тут же необхідно розвинути змістовно-діяльнісний компонент пізнавального інтересу.
Третій етап. Реалізація навчального пошуку рішення шляхом дотримання структури гри. Захист характеризується поданням гри-подорожі протягом тьюториала. Група учнів повинна досягати максимум 15 чоловік.
Четвертий етап. Його головним наявним елементом вважається презентація гри, рефлексія. Даний етап характеризується напрямком на самоаналіз шляху і отриманих результатів. Розвивається самооцінка, вміння рефлексувати, розуміти і аналізувати зміни, що відбуваються в собі і оточуючих. Розставляння пріоритетів тьютором немає. Учні самостійно виявляють ініціативу, інтерес, які направляють в ідеї і теми ігор-подорожей.
Забезпечення ефективності такого методу можливо за допомогою реалізації циклу тьюторської діяльності при врахуванні індивідуальності та інтересів учня із застосуванням професіоналізму вчителя.
Очікувані результати гри-подорож
Після проходження всіх етапів учень здатний:
- планувати і самоаналізіровать власну освітню діяльність;
- культурно представляти інтереси та ініціативи в різних формах навчальної діяльності;
- вибудовувати партнерські відносини з однокласниками;
- бути підготовленим до вирішення проблемних завдань;
- проявляти самостійний інтерес в обговоренні;
- проявляти ініціативу на культурній предметності;
- оцінювати роботу по спільно вироблюваним критеріям;
- формулювати питання;
- вибирати необхідний джерело інформації;
- шукати інформацію у однокласників, рідних або вчителя;
- працювати в групі;
- підготувати повідомлення;
- робити презентації або доповіді на різні тематики;
- дослідно вибирати завдання, вид роботи, матеріал і так далі.
Освітні ефекти – це індивідуально особистісні прирости, тобто здатність до адекватної самооцінки, «знання себе», застосування якостей в певних ситуаціях комунікації та взаємодії.
Класифікація освітніх результатів на увазі вищезазначені вміння, які вважаються основними для формування проектної, комунікативної, аналітичної компетенції.
Педагог-тьютор контролює результати роботи, ґрунтується на матеріалах, що відображають індивідуальні досягнення і особливості навчальної та освітньої діяльності учнів.
Проміжним результатом такої програми вважається продуктивна діяльність дітей, їх участь і зацікавленість, спостереження фактичного оформлення ініціативи учнів, фіксування тематик і способів потрапляння в проектну діяльність і повноту участі хлопців.
За підсумками педагогічних спостережень і роботи з учнями протягом запланованого часу, включаючи всі форми і види тьюторсокого супроводу, педагог готує матеріали для сімейного співбесіди, що оформляються у формі протоколу.
Loading...
