Зміст статті
Завдання наочних методів навчання і їх прийомів полягає в наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з предметним світом, процесами і явищами в природній для них формі або ж у символьному відображенні за допомогою різноманітних зображень, репродукцій, схем і так далі.
Характерна риса наведених способів полягає в тому факті, що освоєння навчального матеріалу тісно пов’язано з застосовуваними в процесі навчальними посібниками і технічними засобами (ІКТ).
Наочні методи навчання – це такі методи, застосування яких сприяє здійсненню дидактичного принципу наочності в навчанні, додає методикою викладання різноманітності, підвищує дієвість і продуктивність уроку, розвиває у дітей спостережливість, наочно-образне мислення, зорову пам’ять і увагу.
Поняття наочних методів може бути поділено на три наступні групи:
- спостереження,
- ілюстрації,
- демонстрації.
Така класифікація визначає наочні методи, спираючись на застосовуване джерело знань. У педагогічній літературі даний підхід часто піддавався критиці з тієї причини, що він не відображав характеру пізнавальної діяльності учнів і рівень їх самостійності в навчальній роботі. Попри це, наведений тип класифікації донині залишається лідером за популярністю серед вчителів-практиків.
Спостереження
Метод спостереження є досить витратний в плані прикладених зусиль пізнавальний процес у вигляді тривалого, цілеспрямованого сприйняття предметів і явищ дійсності. Даний метод є необхідним елементом в процесі формування в учнів точних уявлень, які виступають в якості основи для узагальнень.
Ефективність сприйняття предметів і явищ дійсності залежна від рівня сформованості у дітей навичок спостереження, з цієї причини вже в ранньому віці варто починати навчання цього дитину, покращуючи його вміння концентруватися на спостережуваному об’єкті, відзначати найважливіше, міркувати над побаченим, висловлювати свої ідеї за допомогою слів.
Ще в початковій школі і навіть в дитячому садку за допомогою картинок і презентацій діти вчаться спостерігати за природою, тваринним і рослинним світом, за закономірностями в сезонній праці людей.
Це сприяє розумовому розвитку дітей і виникнення у них правильних уявлень про живу і неживу природу. Необхідно використовувати різні прийоми і типи роботи.
Спостереження також може бути визначено як вміння зосереджуватися на явища навколишнього світу, відзначати їх головні елементи, звертати увагу на зміни, що відбуваються, знаходити причину виникнення цих явищ і робити висновки на рахунок отриманої інформації. Всі ці фактори в сукупності відіграють ключову роль в процесі формування у дітей повноцінного розуміння про життя і розвитку таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява.
Ілюстрації
Метод ілюстрації в педагогіці застосовується, щоб показати учням різноманітні предмети, об’єкти і явища в природному стані. Також можливо ознайомлення дітей з зображеннями все тих же предметів і явищ.
Проілюстрованими можуть бути рослини, тварини, явища і предмети техніки або науки і ще багато іншого.
В якості одного з засобів ілюстрування широке застосування знаходить класна дошка або ж інтерактивні дошки. Вони служать областю для запису слів, пропозицій, різноманітних завдань, на них можна зобразити послідовність виконання дій. Своє застосування також знаходять і окремі ілюстративні посібники на кшталт карт, картин, таблиць, креслень, банерів і так далі. У разі використання ілюстрацій в якості наочного методу навчання необхідно діяти відповідно до наступних пунктів:
- вони обов’язково повинні відповідати віку учнів, застосовуватися в міру і тільки у відповідний для цього момент заняття, подаватися таким чином, щоб кожен учень мав повним візуальним доступом до даної ілюстрації;
- педагогом повинне виконуватися завдання, що полягає в точному виділення найважливішого в процесі показу ілюстрацій, їм повинні бути чітко продумані пояснення до основних елементів і ілюстрацій в цілому;
- ілюстрація повинна бути узгоджена з наповненням матеріалу, важливим фактором є естетична сторона питання виконання. Ілюстрація повинна залучати самих учнів до пошуків і визначення необхідної інформації.
Демонстрації
Метод демонстрацій зазвичай ґрунтується на уявленні пристроїв, різного устаткування, дослідів, кінофільмів, діафільмів, магнітофонів або ж комп’ютерних програм. Мета їх використання полягає в формуванні інтересу або ж пізнавальної мотивації в учнів, для створення проблемної ситуації, а також ознайомлення з новою для них інформацією.
Як приклад можна привести використання комп’ютера або магнітофона. При застосуванні в ході освітнього процесу наведених пристроїв демонструються зразки виразної мови, твори музики. Фрагменти кіно-, телепередач, відеофільми знаходять своє місце в демонстраціях новітніх досягнень науки, техніки, культури, унікальних документів, архівних матеріалів, творів мистецтва.
Широкий спектр можливостей в області демонстрації навчальних матеріалів на основі технології мультимедіа дозволяють отримати кабінети, обладнані комп’ютерною технікою, бажано, з виходом в Інтернет, мультимедіа проектором, або, можливо, інтерактивною дошкою.
До демонстрацій пред’являється наступний список вимог:
- є безпосереднім об’єктом демонстрації предмети повинні мати відповідним для створення відмінних умов видимості всім учням розміром, для порівняно малих об’єктів доцільно застосовувати різноманітні проєкції або ж організувати почергове спостереження з викликом учня до демонстраційного столу;
- в ході демонстрації викладач повинен стояти обличчям до класу для того, щоб мати можливість спостерігати за реакцією учнів, не варто і загороджувати демонстрований об’єкт, адже в такому випадку можливі помилки в поданні матеріалу, порушення дисципліни;
- число демонстрацій має бути оптимальним з тієї причини, що їх надмірність провокує розсіювання уваги, стомлення, зниження рівня пізнавального інтересу;
- зазвичай безпосередньо перед початком демонстрації дається вступне слово, після чого проводиться дискусія за результатами перегляду;
- в ході демонстрації важкого для засвоєння матеріалу буде доцільним робити паузи, під час яких викладачеві необхідно пояснити, що відбувається і дати час учнями для запису отриманої інформації.