Моніторинг і контроль процесу і результатів дослідження

Спостереження в освітньому процесі як порівняно самостійний етап, здійснює освітню, розвиваючу і виховну функції, які взаємопов’язані між собою.

Для управління системою освіти потрібна певна система інформації, яку можна відтворити, ґрунтуючись на моніторингу.

Загальне поняття моніторингу

Моніторинг – поняття, що походить від латинського monitor – що нагадує, що спостерігає. Спочатку термін застосовувався переважно в екології і означав контроль, оцінку і прогноз стан навколишнього середовища в зв’язку з економічною спрямованістю людини. Через деякий час він став отримувати більш широке значення.

Сьогодні поняття моніторинг означає регулярний контроль дій з метою виявлення його відповідності очікуваного результату або початковим доводам.

Сьогодні термін активно фігурує і в інших науках, в тому числі педагогіці і психології.

О. С. Бєлкін вважає, що моніторинг процесу – це постійне науково обумовлене діагностично-прогностичне спостереження за ходом освітньої діяльності.

Інший дослідник Е. Ф. Зеер розглядає моніторинг як процесу простеження за положенням об’єкта за допомогою постійного або періодично повторюваного збору відомостей, що становлять достовірних базових показників.

Моніторинг актуальний в моменти, коли у формуванні будь-якого процесу необхідно регулярно здійснювати перевірку явищ, що відбуваються в реальному предметної середовищі для залучення досягнень поточних спостережень в процес управління.

Термін «моніторинг» є родинним таким загальнонаукових педагогічних і психологічних понять, як «зворотний зв’язок», «рефлексія», «контроль», «атестація». Однак, Зеер визначив ці поняття як поодинокі компоненти контролю або окремі його випадки.

Контроль дослідження

Досліднику необхідно постійно здійснювати моніторинг процесу та результатів дослідження. Видобуток, систематизація та аналіз інформації, що представляє можливість досліджувати, розцінювати і вносити корективи в подальшу роботу утворюють вміст моніторингу, а його базу представляє діагностична система. Для її здійснення необхідний відбір критеріїв. Виходячи зі змісту діяльності освітнього закладу, перевагою можуть володіти різні критерії. Однак, все одно існує необхідність брати до уваги наступні ознаки успішності:

  • Освітня.
  • Соціологічна.
  • Індивідуально-особистісного розвитку.
  • Вихованості.
  • Здоров’я.
  • Психологічного комфорту.

Слід докладніше зупинитися на змісті кожного з них.

Ознаки успішності моніторингу освітнього процесу

Ми вже з’ясували, що моніторинг, як метод дослідження керується кількома критеріями, які визначають ступінь успішності проведеного аналізу.

Освітній

  • Ступінь успішності з базових курсів. Він визначається кількістю відмінників, учнів здобули перемогу в олімпіадах і конкурсах. Числом надійшли до ВНЗ на бюджетній основі.
    Число учнів беруть участь у творчій діяльності.
  • Обгрунтованість, регулярність і результативність знань, ступінь засвоєння діяльності та рівень складності поставлених завдань.

Соціологічний

  • Дійсні кошти неупередженого вибору учня в рамках освітнього закладу.
  • Адаптація вихованця в мікросередовищі, вміння будувати командні взаємини.
  • Адаптація випускників школи. До цього відносять ефективність підготовки у вищих і середньо-спеціальних освітніх установах, пристосованість до умов соціуму.
  • Рівень навчального закладу щодо батьківського відносини і виробничих управлінців, конкурс під час вступу.
  • Девіантна поведінка школярів.
  • Рівень професійного зростання класних колективів.

Індивідуально-особистісного розвитку

  • Широту і стабільність інтересів, загальнокультурний розвиток, яке виражається в балах, взаємовідносинах, діях.
  • Оцінка рівня розуміння, вимоги, емоційної області.
  • Об’єктивність самооцінки.
  • Ступінь товариськості, співчуття, співучасті, здатність співпереживати і радіти за інших, сприймати інших людей як повноцінну особистість, відданість і терпіння.
  • Ступінь реалізації особистісних здібностей.
  • Виразність самостійного стилю роботи і рис характеру.
  • Розвиненість розуміння, творчої фантазії, образній пам’яті, почуття естетики, художньої проникливості, особистих творчих умінь, прагнення до гармонії.

Вихованості

  • Сформованість почуття громадянськості, любові і поваги до батьківщини, вселенського усвідомлення, соціальної відповідальності і участі.
  • Розвиненість моральних цілей і вчинків.
  • Формування екологічної культури.
  • Терпимість, готовність прийти на допомогу оточуючим.
  • Переважання шкідливих звичок.
  • Ступінь організованості класних колективів.

Здоров’я

  • Рівень психічного і фізичного стану здоров’я, формування основних функцій і систем організму щодо вікових характеристик.
  • Захворювання.
  • Розмежування вихованців за категоріями здоров’я.
  • Характер і рівень послуг спрямованих на збереження здоров’я і лікування.
  • Психологічного комфорту.
  • Рівень оптимізму, впевненість в наступаючому дні, позитивного або негативного ставлення до освітньої установи, процесу навчання в цілому.
  • Ступінь тривожності.
  • Міжособистісні відносини, соціальне процвітання.
Посилання на основну публікацію