Методи і принципи виховання

Методи і принципи виховання – це початкові установки, важливі орієнтири, які організовують і впорядковують систему виховної роботи. Принципи дозволяють пред’явити загальні вимоги до різних областей виховної діяльності, надаючи їм єдину, цілісну картину.

Основні методи і принципи виховання

Методи і принципи виховання тісно взаємопов’язані з принципами навчання. Однак існує різниця між ними, своя специфіка у кожній категорії, яка виходить з своєрідності процесів виховання і навчання.

З урахуванням сучасних уявлень про виховання можна відзначити наступні основні принципи:

  • Головна роль вчителя;
  • Єдність і взаємозв’язок компонентів виховного процесу;
  • Підтримка колективу;
  • гуманізм;
  • Активна діяльність учнів;
  • Взаємозв’язок виховання і реальному житті;
  • Самовиховання.

Розберемо кожен з перерахованих принципів більш детально.

Принцип провідної ролі педагога

Педагог – це втілення єдності і цілісності виховної роботи. Він узгоджує його частини, послідовно використовує принципи виховання. Особистий приклад педагога є найефективнішим засобом виховного впливу.

Природно, виховна робота передбачає активну участь самих вихованців, але організатором даної активної діяльності і всього виховного процесу, його суб’єктом завжди є педагог. Тому до вихователя або педагогу пред’являються підвищені професійні вимоги.

Ще однією функцією даного принципу є неприпустимість відступів педагога від принципів виховання. Не варто дозволяти вихованцям надавати якісь особисті послуги, заохочувати догоджання, лестощі, підлабузництво, попустітельское ставлення до одних і упереджене ставлення до других вихованцям. Подібні порушення геть підривають авторитет педагога і завдають шкоди виховній роботі.

Принцип єдності

Принцип єдності зумовлюється цілісністю, єдністю системи та взаємозв’язку всіх складових виховного процесу.

За допомогою даного принципу формулюється вимога багатостороннього впливу на особистість через систему цілей, взаємозв’язку самовиховання і виховання, розмаїття напрямів і, звичайно ж, змісту, необхідності використовувати відповідні виховні методи і засоби.

Принцип єдності грунтується на комплексному застосуванні всіх складових виховного процесу, а не ізольованому. Він передбачає врахування всіх факторів, що беруть участь у вихованні:

  • Освітній заклад;
  • Сім’я;
  • Трудовий колектив;
  • Суспільство.

Під вплив даних факторів повинна простежуватися узгодженість.

Принцип активної діяльності

Принцип організації активної діяльності вихованців означає, що необхідно поєднувати активну керівництво педагога і активну діяльність самих вихованців.

Даний принцип основоположних на те, що результативне розвиток індивіда здійснюється тільки в умовах активної власної діяльності.

Взаємозв’язок виховання і життя

На сьогоднішній день принцип виховання і життя трактується як надання допомоги індивіду в його різнобічному розвитку, життєвому та професійному самовизначенні.

Здійснення цього принципу сприяє створенню не тільки системи державних освітніх установ, а й приватних навчальних закладів, в яких люди можуть втілювати свої інтереси, не обов’язково збігаються з політичними.

Принцип опори на колектив

Ефект виховання багато в чому обумовлений впливом груп, в яких здійснюється виховний процес особистості.

Психологічна атмосфера таких груп – суттєвий фактор процесу виховання. Даний принцип вимагає від вихователя визначати характер групи, вміння регулювати соціально-психологічний клімат в ній.

Принцип гуманізму

Принцип гуманізму базується, в першу чергу, на вірі в можливе досягнення хороших показників для кожної дитини. Без віри сама виховна робота не може бути ніяк орієнтована.

Даний принцип визначається позитивними задатками, які в певній мірі є у кожної людини. Необхідно виявляти і розвивати позитивні якості в особистості і з опорою на них знаходити вирішення завдань морального, естетичного і розумового виховання. Професійний педагог, користуючись цим принципом, не шкодує добрих слів, навіть якщо це тільки аванс на майбутнє. Цим він вселяє учневі впевненість в собі і в своєму майбутньому, формує атмосферу взаємної співпраці і підтримки.

Однак гуманізм не виключає високої вимогливості в виховному процесі. Тільки при одночасному поєднанні поваги, довіри і вимогливості можна ефективно вирішити завдання виховання.

Принцип самовиховання

Самовиховання є цілеспрямовану, цілком самостійну діяльність, що приводить до найефективнішого розвитку і вдосконалення особистості.

Значимість даного принципу продиктована зміною в сучасному соціальному суспільстві ролі освіти. Його значення сьогодні можна сформулювати наступним чином: «Освіта через усе життя», а не «Освіта на все життя».

Це принцип засвоєння вихованцями головних прийомів самовиховання, а саме: самоаналізу, саморегуляції, самооцінки і самоконтролю.

Всі принципи пов’язані між собою, вони зумовлюють цілісність і єдність виховання, допомагають знайти шляхи підвищення результативності виховної роботи.

Посилання на основну публікацію