Критерії та принципи відбору змісту освіти

В основі навчального матеріалу лежать предметні знання, які є системою різних понять – технічних, наукових, технологічних, певним чином організованих і сформульованих.

Предметними знаннями називаються ті наукові знання, які в ході процесу навчання перетворюються в навчальні.

Всі наукові знання, в свою чергу, можна розділити на:

  • предметні – до них відносяться опису процесів, об’єктів, явищ та ін;
  • знання про наукові методи, за допомогою яких здійснюються дослідження;
  • знання про наукову логіці, які ілюструють хід розвитку науки, процес розробки процедур і зміст досліджень,
  • історико-наукові знання, що показують історичний аспект вирішення наукових проблем, аналіз творчості вчених, історію відкриттів.

Складність навчального матеріалу можна визначити за такими параметрами:

  • насиченість та інформативність (обсяг містяться в ньому нових понять);
  • новизна змісту;
  • кількість і частота вживання вже вивчених термінів;
  • складність викладу (в першу чергу це довжина і конструкція пропозицій);
  • складність побудови;
  • ступінь абстрактності.

Основні принципи відбору навчального матеріалу

В основі цього процесу лежить безліч принципів, однак В.В. Краєвський зміг звести їх все до трьох основних:

  • відповідність змісту освіти до сучасного рівня розвитку науки, виробництва та громадянського суспільства;
  • єдність процесуальної і змістовної сторін освіти, що виражається в тому, що в ньому представлені всі основні види людської діяльності в певній взаємозв’язку;
  • структурна цілісність змісту на різних рівнях з урахуванням індивідуальності розвитку учня (навчальний матеріал повинен бути пропорційним, врівноваженим і гармонійним по відношенню до всіх компонентів).

Критерії та принципи відбору змісту освіти

Дотримуючись перерахованим вище принципам, можна сформулювати наступні критерії відбору:

  • Цілісність відображення основних частин соціального досвіду, перспектив розвитку суспільства, прагнення до багатостороннього розвитку особистості учня. Цей критерій обумовлює необхідність включення в зміст освіти знань про природу, суспільство, культуру, людину, техніці, а також можливості засвоїти навички роботи за зразком, вивчити творчу діяльність народу, закласти основи формування ціннісного ставлення, що має важливе значення для переходу знання в переконання.
  • Виділення головного, найбільш суттєвого у всьому різноманітті навчального матеріалу, маркування особливо значущих частин досліджуваного, в основному найбільш потрібних і універсальних пізнавальних компонентів.
  • Відповідність віковим і психологічним особливостям учнів.
  • Співвіднесеність з часом, яке виділяється на вивчення конкретного предмета.
  • Необхідність обліку як вітчизняного, так і іноземного досвіду в побудові навчальної програми.

Відповідність змісту рівнем забезпеченості школи матеріальними і навчально-методичними засобами з урахуванням перспективи розвитку в цьому напрямку.
Підсумком процесу відбору є документ, що визначає зміст навчального матеріалу з предметів. Всі зазначені принципи мають досить загальний характер, і їх реалізація часто обростає безліччю питань. Так, особливості віку учнів вельми складно врахувати, не зруйнувавши систему науки, діяльності або сфери, яка лежить в основі шкільного предмета. Також складність можуть представляти формування міжпредметних, системних знань про світ, викладання методів практичного перетворення дійсності навколо себе, виявлення і оцінка значущих здібностей окремих учнів, визначення виняткової ваги способів, тим, підходів або розділів науки. Для того щоб вирішити ці питання, необхідно отримати оцінки експертів, проаналізувати історичний досвід, по можливості перевірити окремі положення експериментальним шляхом.

Як встановити ступінь проблемності навчального матеріалу

Використовуючи короткий конспект навчального матеріалу і його структурно-логічну схему, ми можемо встановити систему теоретичних понять в предметному матеріалі. Далі нам потрібно визначити, які поняття будуть сформовані за допомогою проблемного навчання, а які потрібно надати учням для самостійного вивчення. Також важливо вказати, як буде вестися робота: за допомогою навчальної літератури, опорних конспектів, частково-пошукових або дослідницьких методів і т.д. Закріплення проблемних ситуацій і питань здійснюється шляхом їх пояснення, повторення, формування конкретних навичок і вмінь.

Важливо заздалегідь виділити кошти посилення цікавої сторони матеріалу, підкреслення його новизни. Ними можуть бути курйозні випадки, несподівані способи застосування, цікаві біографічні факти і т.д., а також інші мотиваційні засоби, які педагог вибирає відповідно до специфіки предметного змісту кожного уроку.

Зміст навчального матеріалу – це вихідна інформація, на основі якої розробляється методика навчання.

Його основу складають предметні знання, які збираються в систему технологічних, технічних та інших понять. Викладаючи матеріал, потрібно відбирати тільки найнеобхідніше і відміряти обсяг відповідно до пізнавальними можливостями учнів.

Що таке поняття

Згідно методологічного підходу, поняття є узагальненим знанням про наявність зв’язків і закономірностей в досліджуваному предметі, вираженим за допомогою чітких і коротких формулювань. Всі поняття можна розділити на нові і опорні.

Як відбирати нові поняття в області предметного знання

Відбір нових понять можливий двома способами:

  • експертним (в ролі експертів виступають найбільш досвідчені і компетентні фахівці в галузі освіти);
  • експериментальним (як об’єкт експерименту виступає професійна діяльність фахівців, студентів і випускників, на основі результатів формується навчальний матеріал).

На практиці, як правило, застосовуються обидва способи, оскільки вони доповнюють і взаємно збагачують один одного.

Необхідні властивості будь-якого навчального матеріалу:

  • відповідність освітнім цілям;
  • зміст найбільш важливих, основоположних відомостей;
  • науковість (звернення до суті процесів, подій і явищ);
  • доступність (залежить від аудиторії);
  • необхідний рівень складності (дуже простий матеріал не приваблює учнів);
  • необхідність поєднання, професійно спрямованого і життєво значущого, привабливості (матеріали підручника повинні раціонально поєднуватися з додатковими фактами, історіями, біографіями і ін. з інших джерел);
  • оптимальне поєднання теорії, фактів, ілюстрацій і практичних відомостей;
  • відображення зв’язку з раніше вивченим матеріалом;
  • сприяння формуванню різнобічно розвиненої особистості;
  • відповідність наявної у навчального закладу матеріально-технічній базі;
  • тимчасове відповідність з навчальним планом.
Посилання на основну публікацію