Контроль в педагогіці для виявлення засвоєння матеріалу

Контроль в педагогіці – це співвідношення досягнутих учнями результатів із запланованими цілями.

Вимоги до проведення контролю

Систематичні перевірки вимагають дотримання ряду умов:

  • реалізація індивідуального підходу, тобто контроль за кожним учнем для виявлення рівня його засвоюваності;
  • реалізація диференційованого підходу, що враховує індивідуально-особистісні особливості дітей і саму специфіку предмета;
  • регулярність проведення контролю на всіх етапах, що сприяє синтезу даної форми роботи з іншими;
  • застосування різноманітних форм контрольних завдань, що сприяють оптимізації та реалізації виховних функцій, підвищення інтересу учнів;
  • загальний контроль, який включає в себе всі розділи навчальної програми, що дозволяють проводити комплексну перевірку засвоєння знань, умінь, навичок, рівня сформованості ключових компетенцій учнів;
  • об’єктивність, що виключає суб’єктивні, навмисні судження, що призводять до формування помилкових висновків.

Форми контролю

Контроль вважається найбільш дієвою розробленої процедурою в теоретико-методологічному плані під час практичної реалізації освітньо-виховної діяльності.

Сучасна педагогіка позначає різні форми і методи контролю, спрямовані на виявлення певного аспекту реалізації педагогічної взаємодії.

Широко поширеним способом реалізації контролюючої функції вважається систематичне і цілеспрямоване спостереження за роботою учнів. Результати спостереження слід фіксувати в спеціальних щоденниках для подальшого виведення статистики.

Різні етапи навчання характеризуються застосуванням форм контролю:

  • попередня;
  • поточна;
  • тематична;
  • підсумкова.

Попередній контроль спрямований на виявлення рівня сформованості знань з навчального предмета, який буде вивчатися. Наявність результатів попереднього контролю сприяють оптимізації процесів цілепокладання, підбору змісту дидактичних матеріалів і окремо літератури для предмета.

Поточний контроль знаходиться в постійному здійсненні, тобто систематично під час навчання, що дозволяє вчителю коригувати освітньо-виховний процес і виявляти недоліки учнів.

Тематичний контроль характеризується періодичністю проведення. Його спрямованість здійснюється на виявлення засвоєння знань навчальної дисципліни, умінь і навичок під час вивчення конкретного матеріалу (теми, розділу або всього модуля).

Підсумковий контроль носить комплексний характер, так як сприяє виявленню рівня засвоєння знань, умінь, навичок, формування основних концепцій в процесі вивчення предмета як окремої одиниці.

Запропонована класифікація не відноситься до вичерпної.

Невід’ємна складова освітньо-виховного процесу – контроль, спрямований на гармонізацію педагогічного впливу, що дозволяє оптимізувати процеси формулювання цілей, завдань навчання, відбір змісту навчання, дидактичних матеріалів.

У педагогіці контроль – це співвідношення результатів до і після навчання. Тому його наявність значно спрощує роботу педагога, так як дозволяє з точністю вказати на проблеми учня в навчанні персонально. Він несвідомо «підштовхує» дітей до необхідності систематично вдаватися до вивчення матеріалу з певного предмета, так як піде його перевірка.

Посилання на основну публікацію