Конструктивна діяльність: види, цілі, методика

Конструктивна діяльність – вид діяльності, що відноситься до моделювання. За допомогою цього людина не тільки пізнає навколишнє його систему, але і може імітувати її.

Саме ця спрямованість відрізняє конструювання від інших видів занять. Конструктивна діяльність накладає свій відбиток на розвиток дитини в період дошкільного віку.

Основні поняття

Конструктивна діяльність – діяльність індивіда, спрямована на певний, заздалегідь відомий результат, який буде відповідати заздалегідь визначеним вимогам. Конструювання розвиває розумові, моральні, естетичні, трудові здатності людини.

Моделюючи, молодші школярі вчаться не тільки розрізняти предмети за зовнішніми ознаками, а й здійснювати різного роду дії. В процесі конструктивної діяльності школяр крім зовнішнього сприйняття розбирає предмет на частини, образи і деталі.

Конструювання може викликати деякі труднощі у дитини. Тут можна знайти якийсь зв’язок з художньо-технічною діяльністю дорослих і конструктивною діяльністю в підготовчій групі і школі. Їм властиве напрямок результатів своїх зусиль на досягнення певної мети. Для досягнення цілей конструювання дорослий завчасно придумує певний план, підбирає відповідний матеріал, техніки виконання, оформлення, правильну послідовність дій. Подібний алгоритм також є і в конструктивній діяльності підготовчої групи і школярів. Завдання, які вирішуються схожі. Результати конструювання у дітей часто застосовні до гри. У багатьох педагогічних працях йдеться про те, що різні моделюють дії, що здійснюються дитиною в дитинстві, готують його до дорослого діяльності, створення культури. Таким чином, конструктивна діяльність в старшій групі і у школярів за методами близька до більш осмисленої дорослої діяльності. І хоч що моделюють методи дорослих і дітей схожі, результати діяльності кардинально різняться. Контроль конструктивної діяльності в підготовчій групі вкрай позитивно позначається на загальному розвитку дітей.

Технічне і художнє моделювання

Конструктивна діяльність в старшій групі і шкільного періоду поділена на два типи: технічне і художнє конструювання. Вони взаємопов’язані і сконцентровані на моделюванні реально існуючих об’єктів, а також відтворення різних казкових, музичних і сценічних образів. Моделюється як художня, так і технічна частина об’єкта: дах будівлі, вікна та двері, палуба корабля і т. Д.

До технічного типу конструктивної діяльності в старшій групі і школі можна віднести конструювання:

  • Моделей об’єктів з будівельних матеріалів.
  • Об’єктів з великогабаритних модульних блоків.

Метою конструктивної діяльності художнього типу є не стільки точна передача структури переданих образів, скільки вираз свого ставлення до них, передача характеру за допомогою такого прийому, як «порушення» пропорцій, а також зміни кольору, фактури і форми. Найчастіше конструювання художнього типу виконується з паперу або з природного матеріалу.

Конструктивна діяльність в дитячому садку

Якщо мета конструктивної діяльності технічного типу у дорослих часто має практичний мотив, то в дитячому моделюванні мета абсолютно інша. Група дітей може будувати модель зоопарку. Але коли приходить час завершення, інтерес до цієї діяльності помітно втрачається. Найчастіше з досягненням мети діти молодшого та шкільного віку втрачають будь-який інтерес до завершеної діяльності. В даному випадку діяльність заворожує дитини набагато більше, ніж сам кінцевий результат. Але саме в художньому конструюванні як не можна більш повно відображений базовий сенс конструктивно-технічної діяльності. Навіть якщо виріб нецікава дітям з практичного боку, то під час її створення він робить її максимально придатною для подальшого застосування. Основні принципи відтворення продукту конструювання абсолютно такі ж, що і в самому конструюванні.

Особливості образотворчого моделювання

Варто сказати, що найчастіше в образотворчій конструктивно-модельної діяльності в старшій групі дошкільнята домагаються вражаючою схожості з об’єктом моделювання. Якщо кінцева мета призначена для практичного використання, то дитина приділяє процесу і конструювання набагато менше уваги. В цьому випадку головним для дошкільника і школяра є наявність необхідних для гри якостей у кінцевого результату. Наприклад, по ходу гри знадобилося летіти на літаку, тому важливими, на думку дитини, є крила, штурвал і крісло. Зовнішній вигляд моделі відходить на другий план: якщо об’єкт задовольняє основні потреби ігор, то він цілком придатний. Зовсім інша справа, якщо дитина, наприклад, ставить перед собою завдання показати відмінності між типами літальних машин. В цьому випадку конструктивно-модельна діяльність в старшій групі відточується з особливою ретельністю. Можна зробити висновок, що якість кінцевого результату залежить, скоріше, від бажання дитини, а не від його вмінь. Наявність технічного та образотворчого видів конструювання, у яких є свої особливості, вимагає ретельного відбору і вивчення випадків, в яких можна їх застосовувати.

Конструктивна діяльність в старшій підгрупі дитячого садка виконується, в основному, з паперу, картонних коробок, котушок від ниток та інших матеріалів. Цей вид діяльності вимагає великих енерговитрат, ніж звичайні ігри.

Дітям даються паперові і картонні квадратики, прямокутники, кола і т. Д. Попереднім етапом перед виготовленням іграшки є підготовка викрійки, опрацювання деталей і прикрас. Необхідно досконально перевірити всі розрізи і тільки потім приступити до виготовлення іграшки. Дитина повинна вміти вимірювати, використовувати ножиці і голки. Це набагато більш складний процес, ніж звичайна конструктивна діяльність в підготовчій групі, що складається з створення іграшок з уже готових форм. Різні частини коробок, котушок та інших використовуваних в цьому випадку матеріалів являє собою так званий напівфабрикат. Якщо ви навчите дітей бачити і складати з різних деталей єдине ціле, то таким чином ви розвинете у дитини тактичне і стратегічне мислення, та й до того ж він навчиться створювати цікаві іграшки з підручних матеріалів.

Якщо дитина в конструюванні використовує папір, то він знайомиться з такими поняттями, як кут, сторона, площину. Дошкільнята навчаються згинати, розрізати, вигинати, деформувати папір і тим самим отримувати з неї абсолютно нові образи. Моделюючи різні геометричні фігури і фігурки тварин, людей, дошкільнята вчаться складати композиції і різні комбінації виробів. Дошкільнята набувають навик виготовлення різних виробів з коробок сірників за допомогою різних сполучень і з’єднань. За допомогою цих процесів діти набувають абсолютно нові для себе навички і вміння.

Поєднання теорії і практики в моделюванні

Особливістю розвитку конструктивної діяльності як у старших, так і молодших дошкільнят можна назвати поєднання практичної і теоретичної частини конструювання. У педагогічних працях Л. С. Виготського йдеться про неминучість переходу молодшого і старшого дошкільника від теорії в моделюванні до дії. Дослідження З. В. Ліштван і В. Г. Нечаєвої, в яких розглядаються особливості конструктивізму у дітей на різних етапах розвитку, показали, що під чуйним керівництвом педагогів задум і його втілення починають повністю відповідати один одному. У конструктивній діяльності дітей можна побачити не тільки остаточний результат, а й способи створення моделі. Примітно те, що сам задум формується в процесі виконання конструювання. Чим вище рівень, тим більш чітко уявляє собі дитина кінцевий результат. Про рівень якості остаточної задумки свідчить також словесний опис і креслення майбутнього об’єкта. Основна мета конструктивної діяльності дітей – розвиток пізнавальної діяльності.

У численних дослідженнях таких вітчизняних педагогів, як Д. В. Куцак, 3. В. Ліштван, Л. В. Пантелєєва, які присвячені конструюванню в дитячих установах, величезна роль відводиться саме виробам з паперу. Як кажуть ці чудові педагоги, виготовлення виробів з паперу позитивно впливає на розвиток дрібної моторики рук дошкільнят, а також поліпшенню окоміру і сенсомоторики в цілому.

У наш час достеменно відомо, що конструктивна діяльність в групах дитячих садів або початкових класах, особливо виготовлення виробів з паперу та картону, сприяє поліпшенню діяльності мозку і позитивно впливає на роботу обох півкуль у дошкільнят і молодших школярів, що підвищує їх загальний рівень інтелекту, розвиває такі якості, як уважність, сприйнятливість, уяву, логічне мислення. Мислення стає більш творчим, зростає його швидкість, гнучкість, оригінальність.

Пізнавальна діяльність і моделювання

Роздуми дітей про способи конструювання починає формуватися в процесі розумової діяльності різного рівня: на рівні сприйняття – при спробі відтворення дій інших людей, на етапі подання і мислення – якщо доводиться вибирати із запропонованих варіантів. При вирішенні конструктивних завдань молодші школярі можуть проявити різні творчі елементи під час пошуку методів конструювання. У конструктивній діяльності за задумом, як і в конструюванні за заданими умовами, задум створюється самими дітьми. Якщо вони моделюють за задумом, то неодмінно отримують безліч можливостей вирішувати задачу різними способами. Про це докладно написано в працях В. Ф. Ізотової, З. В. Ліштван і В. Г. Нечаєвої. Безліч дітей старшого дошкільного віку на підставі знань про просторові відносинах, а також досвіду в конструюванні, в процесі аналізу різних конструкцій цілком можуть створити виразний задум як за структурою, так і за способом діяльності, і співвіднести практику зі своїм початковим задумом.

Дошкільнят і молодших школярів часто захоплює і надихає на конструктивну діяльність навколишній світ: різноманітність флори і фауни, явища соціуму, різна художня та навчальна література, всілякі види діяльності, особливо ігрова. Але, на жаль, діти сприймають світ дуже поверхнево в силу свого віку: вони намагаються відтворити у своїй діяльності виключно зовнішню, зрозумілу їм сторону навколишніх явищ і предметів.

Велике значення має також і емоційне забарвлення діяльності дитини, завдяки якій він буде використовувати різні матеріали, створювати оригінальні моделі з ще більшим задоволенням. Зв’язок конструктивної діяльності в середній групі дитячого садка і молодшій школі з повсякденним життям, з включеними в неї різними видами різноманітної діяльності робить конструювання неймовірно цікавим, наповненим різними емоціями і дозволяє бути не стільки видом діяльності, скільки способом самовираження. Не варто ігнорувати цю все сильніше виявляється потреба у дітей.

Побічні ефекти конструювання

Під час навчальної діяльності у хлопців з середньої і підготовчої групи дитячого садка розвиваються не тільки технічні навички, а й здатність аналізувати навколишнє їх дійсність, починається формування загальних уявлень про різні модельованих ними об’єктах, розвиваються самостійне мислення, потяг до творчості, художній смак. Дитина формується як особистість.

У конструюванні можна виділити два найважливіші етапи: роботу над ідеєю і її втілення в життя. Робота над ідеєю найчастіше – процес творчий, оскільки він укладений в її обмірковуванні і прорахунку можливих способів реалізації. Також творча діяльність полягає у визначенні кінцевого результату, способів і послідовності його досягнення.

Практика у виконанні задумки не може бути цілком і повністю виконавської – конструкторська діяльність навіть у старших школярів поєднує в собі як думка, так і практику.

Якщо говорити про конструювання у дошкільників, то взаємодія практики і думки можна назвати однією з сильних її сторін. При цьому практична діяльність не обов’язково повинна бути наближена до певних канонів – можна і експериментувати, що затверджується в педагогічних працях Л. А. Парамонова і Г. В. Урадовскіх. Початкова ідея, в свою чергу, регулярно уточнюється і змінюється в результаті застосувань різних практичних способів, що позитивно впливає на розвиток подальшого творчого конструювання. Часто при цьому діти міркують вголос, промовляючи свої дії і наближаючись до кінцевого результату.

Проблеми при моделюванні

Без належного навчання, правильної роботи педагога і без роботи з часто зустрічаються проблемами заняття конструюванням будуть неповними. До найчастішим проблем при конструюванні, які вимагають опрацювання, можна віднести:

  • Відсутність чіткого задуму, яке можна пояснити розпливчатою структурою образу.
  • Відсутність чіткої мети (під час створення одного об’єкта виходить абсолютно інший, який, незважаючи на невідповідність задуму, повністю влаштовує творця).
  • Наголос не на задум, а на виконання (задумом приділяється занадто мало уваги).
  • Відсутність чіткого плану у виконанні дій.
  • Неправильність поставленого завдання.
  • Якщо не опрацювати ці завдання, то, швидше за все, результат дитячого конструювання не задовольнить ні педагога, ні дитини.

Звідки дитина бере натхнення?

Дітей часто надихає навколишній світ: різні предмети навколо, події соціуму, художня література, різна діяльність, в першу чергу ігрова, а також та, яку вони виконують самі. Але найчастіше молодші школярі і дошкільнята сприймають світ досить поверхово: вони встигають захопити тільки зовнішні ознаки явищ, які намагаються відтворити в конструктивній діяльності. Щоб дитина розвивалася більш повно і всебічно, необхідно навчити його бачити суть явищ і предметів, а не тільки їх оболонку.

Посилання на основну публікацію