Компоненти, характеристика і структура педагогічного процесу

Педагогічний процес може бути:
1. Цільовий.
2. Змістовний.
3. Організаційно-діяльнісний.
4. Аналітично-результативний.
Педагогічний процес носить, разом з тим, певну гуманістичну спрямованість, яка визначається потребами розвитку суспільства, а також має основну мету – розвиток особистості. Крім основної мети спрямованість навчально-виховного процесу визначає і інші дрібніші цілі і завдання навчання і розвитку учнів, а також зміст цього процесу.
Основоположними змістовно-цільовими компонентами педагогічного процесу є цілі і зміст педагогічного процесу.
У педагогічному процесі також можуть бути визначені елементи поєднання зовнішніх впливів на об’єкти і внутрішнього відображення.
Така взаємодія є не хаотичним і стихійним, а певним чином керованим. Це управління взаємодії суб’єктів і об’єктів називається організаційно-діяльнісної складової педагогічного процесу. Але таке визначення відображає лише зовнішню сторону процесу.
Вчені та педагоги при вивченні педагогічного процесу вказують ще й на процеси росту, накопичення, вдосконалення таких якостей школярів, як освіченість, вихованість, розвиненість, т. Е. На зовнішні сторони.
Як зазначає М. А. Данилов: «Педагогічний процес – це внутрішньо пов’язана сукупність процесів, суть яких полягає в тому, що соціальний досвід у всій його багатогранності та складності перетворюється в риси, ідеали і якості формується людини, в його освіченість і ідейність, в його культуру і моральний вигляд, в його здібності, звички, характер. У педагогічному процесі об’єктивне, соціальне переходить в суб’єктивне, в індивідуально-психічний надбання людини »(Данилов М. А. Дидактичні основи методів навчання. М .: Педагогіка, 1981). Робиться акцент саме на «внутрішньої» стороні процесу в цьому визначенні.
Таким чином, педагогічний навчально-виховний процес – це єдність і взаємодія процесів навчання, виховання і розвитку. Суть його полягає в тому, що відбувається передача досвіду старшими поколіннями і засвоєння того ж досвіду молодшими поколіннями через їх спілкування, взаємодія, що випливає з необхідності задоволення потреб сучасного суспільства.

Посилання на основну публікацію