Компетенція та компетентність

Компетенція – це область питань, в якій людина обізнаний і володіє певними знаннями, досвідом.

Визначення компетенції в педагогіці – це інтегрований результат оволодіння змістом освіти, вираженого в готовності учня застосувати засвоєні знання, навички, вміння, способи діяльності певних життєвих ситуацій для вирішення теоретичних і практичних завдань.

Компоненти компетенції

Що таке компетенція в освіті? Це інтегральний результат взаємодії компонентів:

  • мотиваційного, який виражений наявністю глибокою зацікавленістю в певному виді діяльності, наявністю особистісних смислів для вирішення певної задачі;
  • цільового, пов’язаного з вміннями вибудовувати реальні особисті цілі, складати плани, проекти, формувати певні дії, вчинки для досягнення бажаного результату;
  • орієнтаційної, який передбачає врахування діяльності;
  • функціонального, який передбачає застосування знань, умінь, способів діяльності, інформаційної грамотності як основу для формування власних варіантів дій, прийняття рішень;
  • контрольного, що полягає в наявних чітких вимірі процесу діяльності та її результатів, вдосконалення дій відповідно до мети;
  • оцінного, що має зв’язок з самоаналізом і адекватною оцінкою.

При наявності даних компонентів в структурі загальної компетенції є тісна їх переплетення між собою. Наявний компонент впливає на розвиток інших.

Знання людиною відповідної компетенції – це компетентність в педагогіці. Компетенція розглядається в якості заданої норми освітньої підготовки, у компетентність – якість особистості, необхідне для плідної та ефективної діяльності в певній галузі.

Головною особливістю компетенції як педагогічного явища є неспецифічні предметні знання і абстрактні общепредметних розумові операції, а певні життєві навички та вміння, яких потребує людина.

Компетентно-орієнтовану освіту

ЮНЕСКО, Рада Європи, ЮНІСЕФ, ПРООН, і інші організації займаються проблемою компетентнісно орієнтованої освіти.

Багато європейських країн змінюють програми навчання, спрямовані на створення бази для досягнення учнями певних компетенцій. Згодом з’являється необхідність у визначенні обмеженого списку компетенцій, які є ключовими. Такий приблизний список локалізована поняттями:

  • вивчення;
  • процес продумування;
  • пошук;
  • співробітництво;
  • адаптація;
  • прийняття за справу.

Єдиних визначення та переліку ключових компетенцій не існує. Це обумовлюється розгляданням компетенції в якості замовлення суспільства на підготовку громадян.

Вміння вчитися як основна компетенція в педагогіці
Уміння вчитися здатне запрограмувати особистий досвід на самостійне навчання. Дитина, яка вміє вчитися самостійно, зумовлений для індивідуальної і творчої роботи.

Запропонована педагогічна компетенція – це припущення наявності:

  • самостійного визначення учням мети навчально-пізнавальної діяльності або прийняття мети, запропонованої вчителем;
  • чіткого планування діяльності;
  • організації часу і роботи для досягнення поставлених цілей;
  • знаходження і відбору потрібних знань, способів, які допоможуть у вирішенні завдань;
  • послідовності виконання дій, прийомів і операцій;
  • усвідомлення своєї діяльності і її вдосконалення;
  • володіння вміннями, навичками самоконтролю і самооцінки.
Посилання на основну публікацію