Категоріальний апарат педагогіки: визначення і категорії

Педагогічні категорії (категоріально понятійний апарат) – це основні педагогічні поняття, що виступають науковими узагальненнями. Вони являють собою найбільш загальні і змістовні поняття, в яких відбивається сутність науки, її характерні риси.

У будь-якій науці категорії грають важливу роль, так як пронизують все наукові пізнання і об’єднують в сукупність. Розглянемо що представляє собою категоріальний апарат.

Загальне поняття про категоріальному апараті педагогіки
У педагогіці існує безліч підходів до опису її понять і категорій (понятійного апарату педагогіки). Потрібно відзначити, що в центрі педагогічного пізнання закладена особистість, а вірніше, фактори і процеси, що впливають на її розвиток. Виділяють наступні основні значення педагогіки:

  • виховання;
  • Освіта;
  • розвиток;
  • навчання;
  • Формування.

Основні категорії педагогіки

Навчання є цільовою, регулярний процес координованої роботи педагога з учнем, концентрований на розвиток у вихованця системи ЗУН і вдосконалення індивідуальних і психологічних особливостей.

Виховання є процесом спрямованого формування особистості в умовах навмисно створеної системи, що забезпечує зв’язок викладачів і учнів.

Розвитком називається процес кількісних і якісних перетворень спадкових і набутих особливостей людини.

Формування являє собою процес і результат вдосконалення особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Категоріальний апарат педагогіки – це система, що включає 4 категорії:

  • Філософські категорії відображають найбільш повні риси і зв’язку, особливості та властивості реальності, сприяють усвідомленню і відображенню закономірностей і тенденцій розвитку самої педагогіки і тієї частини дійсності, яку вона пізнає. Педагогіка немислима без таких слів, як соціалізація, явище, сутність, дійсність, закон, закономірність, протиріччя, загальне, практика і ін.
  • Загально категорії – це загальні для безлічі окремих наук категорії, проте відрізняються від філософських. При педагогічному дослідженні важко обійтися без таких понять, як повнота, елемент, будова, функція, модель, оптимальність, стан, рівень і ін.
  • Приватно-наукові категорії представляють собою персональні поняття в педагогіці. До них належать такі поняття: освіта, самоосвіта, розвиток, ситуація, педагог, учень, навчальний матеріал, учитель, студент і т.д.
  • Категорії з інших наук: кібернетики – зворотний зв’язок, динамічна система, психології – засвоєння, розумовий розвиток, сприйняття, навик, вміння. Розгляд загальнонаукових термінів використовуваних в педагогічній науці призводить до появи таких понять, як педагогічна система, педагогічна діяльність, педагогічна дійсність, педагогічний процес, педагогічна взаємодія. Охарактеризуємо дані поняття.

Персональна термінологія

Система являє собою неподільну сукупність елементів, взаємопов’язаних таким чином, що при зміні одного змінюються і інші.

Педагогічна система визначається як безліч взаємозалежних структурних елементів, об’єднаних загальною освітньою метою формування особистості.

З позиції філософії, діяльність характеризується як специфічна форма підприємливого взаємини до навколишнього середовища, вміст якої утворює ефективні перетворення і зміни.

Педагогічна діяльність являє собою сукупність видів діяльності, що виконують функцію залучення особистості до життя суспільства.

Педагогічна дійсність – це частка реальності, взята для наукового спостереження в аспекті педагогічної діяльності.

Педагогічний процес є зміна положень системи освіти як діяльності.

Педагогічна взаємодія – це оцінка педагогічного процесу, яка зображує навмисний контакт (тривалий або тимчасовий) вихователя і учня, внаслідок чого з’являється обопільна зміна в поведінці, роботі і взаєминах.

Педагогічна взаємодія включає в себе сукупність педагогічного впливу, його активність сприйняття і розуміння вихованцем власної активності останнього, що виражається в відповідних безпосередніх або опосередкованих впливах на вчителя і самого себе (самовиховання).

Такий підхід до педагогічного впливу виділяє в педагогічному процесі 2 головні елементи: викладачів і учнів. Активність учасників педагогічної взаємодії говорить про них, як про суб’єктів педагогічного процесу, які впливають на його розвиток і результати.

У загальноприйнятому підході педагогічний процес порівнюється з роботою викладача і викладацькою діяльністю, тобто з особливим видом професійної діяльності, націленим на виконання планів навчання:

  • Передачу старшим поколінням накопиченого досвіду молодшому;
  • Освіта умов для персонального формування особистості;
  • Підготовку до виконання конкретних суспільних завдань в світі.

Даний підхід закріплює відносини суб’єкта й об’єкта педагогічного процесу.

Висновок

Таким чином, в педагогіці справедливо вислів: “Якщо існує суб’єкт управління, то обов’язково повинен бути і об’єкт”. У педагогіці суб’єктом є викладач, а об’єктом – дитина, школяр або навчається дорослий. Поняття викладацького процесу у відносинах між суб’єктом і об’єктом зміцнилося з моменту затвердження в освітній системі такого соціального події, як авторитаризм.

Посилання на основну публікацію