Існуючі підходи педагогіки

Виділяють такі методології і методи педагогіки:

  • Системний.
  • Діяльнісний.
  • Полісуб’єктний.
  • Культурологічний.
  • Етнопедагогічний.
  • Антропологічний.

Поняття методології

Наукове розвиток вимагає постійного поповнення новими фактами. Для зборів і пояснення таких фактів потрібні науково-обґрунтовані методи дослідження, які безпосередньо залежать від теоретичних принципів і називаються методологією.

Поняття «методологія» часто сприймається абстрактно і вважається далеким від реальної практики освіти. Насправді це не так, тому що методологія – це комплекс принципів і способів організації, формування теоретичної та практичної діяльності.

Методологія педагогіки – це наука, яка вивчає методи і орієнтується на внутрішні механізми, логічний розвиток і організації процесів в педагогіці. Основою методології є наукові ідеї, які вважаються сенсом усього педагогічної роботи, також способи особистого та професійного самовизначення суб’єктів педагогічної науки в часто змінюваної культурно-соціальної ситуації.

Специфічні і самостійні підходи допомагають формуватися наукової методології будь-якої науки і практичної активності. Виділяють такі основні методи і підходи: системний, особистісний, культурологічний, діяльнісний, етнопедагогічний, полісуб’єктний, антропологічний.

Системний підхід

Системний підхід педагогічного процесу – це один з головних методологічних принципів в педагогіці, в якому елементи розглядаються не окремо, а в взаємозв’язку з іншими.

Такий підхід надає можливість знайти загальні особливості і якісні властивості відокремлених елементів, які є цілою системою. Головною характеристикою педагогічних процесів і явищ є системність.

В рамках системного підходу виділяють такі особливості системи:

  • Цілісність. Властивості цілого не переходять в механічну суму всіх його складових, і кожен елемент має власне місце і функції в системі.
  • Структурність. Діяльність системи залежить не тільки від властивостей окремих компонентів, але і особливостей цілої структури.
  • Ієрархічність. Кожен компонент системи може бути окремої самостійної підсистемою.
  • Взаємозалежність системи і середовища. Система функціонує і формується у взаємодії з середовищем.

Підхід до систем освіти повинен бути цілісним. Педагогічна система є самостійною і їй неможливо нав’язати способи поведінки і розвитку. Важливо правильно підібрати і активно розвивати один з варіантів, які можливі. Необхідно правильно розраховувати самоврядний процес.

Діяльнісний підхід

Діяльнісний підхід – це доцільна зміна навколишнього середовища людиною.

Самій початковій формою такого перетворення вважається праця, від якого залежить матеріальна і духовна людська праця. Важлива особливість – відбувається творче зміна навколишнього середовища. Змінюючи світ, людина починає змінюватися сам і проявлятися в ролі суб’єкта особистого розвитку.

Діяльнісний підхід – це не формування і прояв особистості в роботі. Такий підхід вимагає діяльності по визначенню і організації дитячої праці, за його переходу в роль суб’єкта пізнання і праці. Діяльнісний підхід має на увазі виконання таких завдань:

  • Навчити дитину вибирати мету і планувати роботу.
  • Організація і регулювання діяльності дитиною.
  • Контроль, самоаналіз і оцінка результатів роботи.

Полісуб’єктний підхід

Основою полісуб’ектную підходу є людська сутність, яка досить багата і складна.

Особистість отримує людське і гуманістичний зміст під час спілкування з іншими людьми. Особистість виступає в ролі продукту і результату спілкування з іншими людьми. З тієї причини особистість розглядають, як систему характерних їй відносин і як носій взаємин соціальної категорії.

Основу методології гуманістичної педагогіки становлять діалогічний, особистісний і діяльнісний методи. При використанні даних підходів можливо створити психологічну єдність суб’єктів, за допомогою якого на зміну об’єктного впливу приходить творчий процес саморозвитку і взаємного розвитку.

Культурологічний підхід

Культурологічний підхід – це зв’язок особистості з культурою, як з комплексом цінностей.

Усередині людини присутня частина цієї культури, і він здатний створювати нові елементи цієї культури.

Етнопедагогічний підхід

Головна умова використання етнопедагогічного підходу до організації педагогічного процесу – це виховання, яке залежить від національних традицій, культури, обрядовості, звичаїв і звичок. Педагоги повинні одночасно вивчати, формувати таке середовище і застосовувати її виховну сторону.

Антропологічний підхід

Розробив антропологічний підхід К. Д. Ушинський.

Антропологічний підхід – це системне використання інформації з різних наукових областей про людину, їх облік при застосуванні педагогічного процесу.

Посилання на основну публікацію