Індивідуальний стиль педагогічної діяльності

У поняття «стиль» можна включити наявність певної незмінною системи застосовуваних прийомів у здійсненні професійної діяльності. Характерним фактором для такої системи є стабільність, яка знаходить прояв у всіх аспектах діяльності. Стиль діяльності також обумовлений індивідуально-психологічними особливостями людини і його особистими якостями.

Стиль педагогічної діяльності – це система методик, обумовлена ​​типологічними особливостями, що формується у людини, яка прагне до якісного виконання діяльності. Система носить індивідуальний характер, що виражається у використанні конкретних, для даного індивідуума, механізмів, до яких відбувається свідоме чи стихійне звернення.

У визначенні свідомо підкреслена індивідуальність поєднуваних прийомів і способів виконання діяльності. Однак, існує набір компонентів, з яких і формується вищевказаний індивідуальний стиль:

  • Індивідуально-психологічні, типологічні, особистісні, поведінкові особливості суб’єкта діяльності.
  • Психологічні особливості діяльності як такої.
  • Особливості учнів, включаючи стать, вік, рівень інтелектуальної підготовки.

Прояв індивідуального стилю діяльності педагога найчастіше визначається декількома областями:

  • Особливістю темпераменту.
  • Характером відповідної реакції на певні ситуації, дії, вчинки.
  • Вибором методик виховання.
  • Стилістикою професійного спілкування.
  • Застосуванням засобів психолого-педагогічного впливу на учнів.
  • Типологія стилів викладацької діяльності

Поділ стилів діяльності педагога може відбуватися на декількох підставах. Базовими критеріями для класифікації за характером здійснення діяльності можуть послужити:

  • Змістовні характеристики.
  • Рівень представленості орієнтовного та контрольно-оцінного етапів у праці.
  • Динамічні характеристики.
  • Результативність.

Особливості індивідуальних стилів педагогічної діяльності

Емоційно-імпровізаційний індивідуальний стиль діяльності – це орієнтація на процес навчання.

Педагог вибудовує ознайомлення з новим матеріалом логічно і цікаво. Іноді, захопленість настільки сильна, що втрачається елемент зворотного зв’язку. Учитель висловлює думку, не роблячи уточнень і не перериваючись, що нерідко веде до поганого розуміння інформації учнями. В процесі опитування педагог часто звертається за відповіддю до найбільш сильним, в розумінні предмета, учням, веде опитування в швидкому темпі і не проявляє терпіння в разі тривалих, самостійних міркувань учня.

Для стилю характерний низький рівень адекватного сприйняття освітнього процесу і його планування. Учитель віддає перевагу більш цікавий, на його думку, матеріал, залишаючи найменш захоплюючий для самостійного вивчення. У разі використання цього стилю недостатньо повноцінно представляються етапи закріплення матеріалу і здійснення контролю знань учнів.

  • Переваги: ​​оперативність, застосування різноманітних освітніх методик.
  • Недоліки: переважання інтуїтивності над рефлексивністю.

Емоційно-методичний індивідуальний стиль характерний орієнтацією на процес навчання і досягнення результату в рівній мірі.

У разі застосування даного стилю, планування навчального процесу відбувається адекватно, для нього властива поетапна проробка навчального матеріалу, як для сильних, так і для більш слабких учнів. Педагоги, які дотримуються такого стилю діяльності, відрізняються високим рівнем оперативності, частою зміною видів робіт на уроці, використанням колективного обговорення. При проведенні опитування, приділяється увага максимальному числу учнів, в незалежності від ступеня їх підготовленості.

  • Переваги: ​​використання різних методик освоєння матеріалу, залучення учнів особливо предмета.
  • Недоліки: переважання інтуїтивності над рефлексивністю, хоча і в меншій мірі.

Міркувально-імпровізаційний

Міркувально-імпровізаційний індивідуальний стиль вчителя відрізняється орієнтованістю на результат навчання.

Педагог адекватно виконує аналіз і планування освітньо-виховного процесу. У відборі засобів і методик педагогічної діяльності превалює консерватизм, на перше місце виноситься відтворення вивченого матеріалу, набір технік навчання застосовується мінімальний, індивідуальні творчі знання і колективні міркування практично не використовуються в процесі освоєння матеріалу. При проведенні опитування задіюється якомога більшу кількість учнів з упором на відстаючу групу. Вкрай часто використовується закріплення, повторення і контроль результатів навчання.

  • Переваги: ​​високий рівень рефлексивності, здатність повноцінно аналізувати власну діяльність.
  • Недоліки: обмеження спонтанного поведінки на уроках.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного матеріалу, можна визначити, що індивідуальна педагогічна діяльність – це сукупність особистісних якостей і використовуваних в процесі роботи методик, що характеризує стиль передачі інформації від вчителя до учня.

У поясненні до кожного з стилів відображаються особистісні якості педагога, вміння підносити новий матеріал, здатність до аналізу, спілкування та управління.

Посилання на основну публікацію