1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Педагогіка
  3. Ідеї ​​гуманізму в світовій і громадській педагогіці

Ідеї ​​гуманізму в світовій і громадській педагогіці

Що таке гуманізм

Термін гуманізм походить від латинського слова «humanus» – людяний. Під гуманізмом розуміють світогляд, в центі якого стоїть людська особистість з правом на свободу, розвиток, реалізацію своїх потреб.

Головним в гуманізмі є принцип рівності, справедливості, рівноправності. Ідеї ​​про важливість людської особистості давно хвилювали людське суспільство. Їх відгомони ми бачимо в релігійних течіях, усній народній творчості різних народів. Але як філософське і суспільне напрямок гуманізм повністю сформувався лише в епоху Відродження. Гуманізм докорінно змінив суспільний світогляд і культуру того часу.

Наступний стрибок ідей гуманізму пов’язаний з буржуазними революціями 17-18 століть. Громадські діячі того часу говори про природному середовищі людини, про рівні права всіх людей, їх метою було знайти шляхи взаємодії інтересів особистості та інтересів суспільства.

Ідеї ​​гуманізму продовжують свій розвиток в різних сферах людського життя, зокрема в педагогіці.

Що таке гуманістична педагогіка

Гуманістична педагогіка – це галузь педагогіки, в якій в центрі освітнього процесу стоїть особистість учня. В рамках гуманістичної педагогіки основним орієнтиром виступають особистісні інтереси, потреби і здібності учнів.

З точи зору гуманістичної педагогіки учень представляє собою свідомого і активного учасника освітнього процесу. Метою гуманістичної педагогіки виступає розвиток вільної, активної особистості, яка буде здатна на подальше самовдосконалення.

Гуманістична педагогіка вперше сформувалася ще в 14- 16 століттях в навчаннях гуманістів епохи Відродження. Вони протиставляли свої гуманістичні погляди та ідеї традиціям схоластичного освіти, які панували в епоху Середньовіччя.

Ідеї ​​гуманізму в зарубіжній педагогіці

Сучасна гуманістична педагогіка почала формуватися в кінці 19-ого початку 20-го століття. Суспільству потрібно «нове виховання», тому була необхідна нова освітня система. У 20 столітті освіту перестає бути настільки консервативним як раніше. Філософи, соціологи, педагоги починають ставити питання про нові функції виховання і навчання.

Зарубіжна гуманістична педагогіка розвивалася в чотирьох основних напрямках:

  • біхевіоризм
  • прагматизм
  • неопозитивізм
  • неотомізм

Під бихевиоризмом розуміють концепцію виховання, яка заснована на новітніх досягненнях науки про людину. Біхевіоризм передбачає застосування різних методів, які дозволяють вивчати інтереси, потреби, здібності людини. Засновником цього напряму вважають американського психолога Дж. Уотсона. Основне положення біхевіоризму засноване на реакції поведінки в залежності від подразника.

Наступний напрямок в зарубіжній гуманістичній педагогіці – прагматизм – ставило перед собою мету наблизити виховання до вимог реальному житті.

Родоначальником цього напряму вважають американського філософа і педагога Дж. Дьюї, який в свою чергу розвивав ідеї американських філософів Ч. Пірса і У. Джемса. Надалі сам Дж. Дьюї розробив систему інструменталізму, яка передбачала, що всілякі наукові теорії, гіпотези, є свого роду інструментами, які допомагають людині орієнтуватися в світі, взаємодіяти з природою і суспільством.

Основи прагматизму зводилися до наступного:

  • школа повинна відповідати сучасним реаліям, виховання і освіту повинні відповідати життя
  • в процесі виховання і навчання педагог повинен орієнтуватися на активність учнів, в завдання педагога так само входить всіляка стимуляція і розвиток цієї активності
  • виховні та освітні цілі повинні бути реалізовані в ході практичної діяльності учнів
  • в основі освітньої програми повинні знаходитися інтереси учня

Інший напрямок зарубіжної гуманістичної педагогіки носило назву неопозитивизм. Цей напрямок осмислював наслідки, які були викликані науково-технічною революцією. Головними прихильниками цього напрямку були П. Херс, Дж. Вільсон, Р.С. Пітерс, А. Харріс і ін.

Основні ідеї неопозитивізму зводилися до того, що у вихованні має бути відсутня ідеологія, необхідно розвивати в дітях «раціональне мислення», так як саме в ньому потребує суспільство. В навчання важливо робити акцент на розвиток інтелектуальних здібностей.

І останнє основний напрямок зарубіжної гуманістичної педагогіки – неотомізм – вважало, що наука не в змозі осягнути сутність світу. На думку представників цього напряму, дітей та молодь слід виховувати, керуючись релігійними цінностями. У вихованні має превалювати духовні цінності. Основоположником цього напрямку вважають французького філософа Ж. Маритена.

Ідеї ​​гуманізму у вітчизняній педагогіці

Ідеї ​​гуманізму у вітчизняній педагоги зародилися дуже давно. Перші гуманістичні ідеї містило в собі «Повчання» Володимира Мономаха.

Пізніше ідеї гуманізму знайшли своє місце в братських школах України і Білорусії. У шкіл був свій статут, організація школи носила демократичний характер, вчителі і глава школи обиралися учасниками братства.

У 17 столітті під впливом Петра I відбувається Прово в освіті і шкільна реформа. Освіта стає світським, багато педагогів того часу вважають, що освіта повинні були отримувати не тільки діти дворян, а й купців, ремісників і селян.

У 18 столітті М. Ю. Ломоносов починає активно виступати за впровадження ідей гуманізму в освіту і виховання дітей. В цей же час педагогіка починає формуватися в самостійну науку. Заслуга в цьому належить російському письменнику і громадському діячу М. І. Новикову. У своїх роботах він продовжував ідеї Локка і Руссо.

У другій половині 18 століття на більш розвинутою гуманістичної педагогічної науки в Росії вплинув А. Н. Радищев. З’являються ідеї громадянського та патріотичного виховання.

У 19 столітті на вітчизняну педагогіку вплинули такі важливі суспільні діячі як Бєлінський і Чернишевський. Вони дотримувалися думки щодо того, що у всіх людей мають бути рівні можливості здобути освіту. Бєлінський вважав, що основне завдання педагога розвинути краще в дитині.

На початку 20 ого століття починається підйом ідей гуманізму, пов’язаний з революційним рухом.

В цей час в гуманістичній педагогіці виділяють три основних напрямки:

  • абстрактне (права дитини рівні правам дорослого, більше теорії ніж практики)
  • практичне (визнавалися права дитини, шанувалася особистість дитини, превалювали традиційні системи навчання, інновації не передбачалися)
  • універсальне

У радянський період ідеї гуманізму стали головними в педагогіці. Основні положення радянської гуманістичної педагогіки включали в себе:

  • рівність в отриманні освіти
  • безкоштовне навчання, стипендії для студентів
  • вдосконалення знань, які дає навчальний заклад
  • єдність навчання і виховання
  • дух інтернаціоналізму, дружба народів

Гуманістичні ідеї радянської педагогіки просували Луначарський, Шацький, Макаренко, пізніше Сухомлинський.

У 80-90-х роках 20 століття формується нове педагогічне мислення. Основні положення цього напрямку полягають в наступному:

  • людина – найвища цінність,
  • людина – втілення порядку, свободи, рівності,
  • пропаганда вищих духовних цінностей.
ПОДІЛИТИСЯ: