Основною характеристикою педагогічного процесу служить цілісність.
Цілісність навчально-виховного процесу – це властивість, що підкреслює підпорядкованість включених в нього процесів єдиної мети, освітньої, розвиваючої, виховної.
Цілісний навчально-виховний (УВП) процес в педагогіці – це складна багатогранна структура, яка виконує наступні функції:
- виховну;
- освітню;
- розвиваючу;
- соціальну.
Освітня функція
Освітня функція має першочергову реалізацію в процесі навчання. Цю ж функцію частково несе і позакласна робота. Робота установ додаткової освіти спрямована на ознайомлення досягнень загальнолюдської культури: знання, вміння, досвід творчості, відносин.
Результат виконаної освітньої функції – дієвість знань, тобто вміння свідомо застосовувати їх, оперувати ними, в тому числі, для отримання нового знання.
Виховна функція
Виховною функцією пронизані всі аспекти цілісного педагогічного процесу: навчальне, виховне простір, організація діяльності, особистісні та професійні характеристики педагогічного складу, форми і методи навчання, процес взаємодії в колективі.
Виховує характер навчання є закономірністю, виконуваної завжди при будь-яких умовах.
Виховна функція отримує реалізацію в результаті цілеспрямованої організації взаємин всіх учасників процесу. Навчальний процес має на меті виховати певні погляди, переконання, цінності, характеристики особистості. Повноцінне формування особистості людини не відбудеться, якщо не засвоєна система морально-етичних правил і вимог.
Виховання – загальний безперервний процес. Насправді все життєвий простір кожної людини насичене вихованням: ми розвиваємося протягом усього життя, отримуємо все новий і новий досвід, формуємо і реалізуємо себе за допомогою різних ресурсів.
Виховання – процес об’єктивний, що не знаходиться в залежності від ступеня визнання, термінологічних суперечок і т.д. Це щось виходить з реалій людської спільноти.
Виховання – процес багатомірний, тісно пов’язаний з адаптивними здібностями особистості до соціуму, внутрішньої саморегуляцією кожної людини. При цьому в виховному процесі беруть участь як педагоги і вихователі, так і безпосередньо батьки.
Виховання також служить «дзеркалом» конкретної історичної ситуації і існуючої державної системи, і досвід поколінь дає можливість стверджувати, що успішної та ефективної є гуманістична виховна система.
Розвиваюча функція
Результат реалізації розвиваючої функції можна «виміряти», спираючись на якісні зміни психічної діяльності дитини, поява у нього необхідних якостей і умінь.
Розвиваюча функція – це акцентування навчально-виховного процесу на формування мотивації та навички самореалізації в учнів.
Виготський свого часу розробив теорію про зонах розвитку, в якій мовиться про те, що, коли виховну функцію несуть вже наявні у дитини знання і особистий досвід, виховання знаходиться до зони актуального розвитку дитини і вплив його невелика. Виховання йде синхронно з розвитком, тільки якщо людина здатна зробити сьогодні самостійно те, що йому пропонується для виховання або навчання. Це і є зона актуального розвитку. Виховання служить прискоренням розвитку. Розвиваюче вплив – це ситуація, коли дитина, виконуючи запропоновану задачу, може її виконати, але з деяким зусиллям і допомогою – це зона найближчого розвитку. Орієнтація на зону найближчого розвитку в педагогіці є найбільш ефективною.
Вчитель-новатор Лисенкова в 70-90-х роках минулого століття описала практичне рішення організації навчального процесу з орієнтацією на зону найближчого розвитку дитини. Запропонований нею метод назвали випереджаючим навчанням: вона починала включати найскладніші теми за кілька академічних годин до їх вивчення за навчальним планом в кінці кожного уроку з даного навчального предмета, використовуючи кілька хвилин уроку.
Практично всі учні опановували цей матеріал і програму за планом вдавалося вивчити за дві з половиною – три чверті. Результатом такого способу було зміна ставлення до навчання, спостерігався інтерес в учнів з різними можливостями: сильніший отримує більш складні завдання, слабший – не стає відстаючим, він стає успішним, справляються. Навчально-виховний процес таким чином організовується на високому рівні розвитку учнів з опорою на зону його найближчого розвитку і на досить гуманної основі.
Виховання може стати «гальмом» в розвитку, якщо занадто високий рівень вимог або дитина позбавлена можливості бути ініціативним (гіперопіка). Дитина розвивається, виховуючись і навчаючись, а не розвивається, і виховується, і навчається. Таким чином, виховання і навчання вбудовані в процес розвитку дитини, а не надбудовуються над ним.
Соціальна функція
Соціальна функція також виражена в усіх елементах педагогічного процесу. Будь-яке освітня установа створює для учнів простір нових відносин, які йому належить освоїти або відкинути. Одержуваний навик значимо змінює позицію людини в сім’ї, серед ровесників, в освітньому закладі. Загалом немає особливої потреби виділяти цю функцію в окрему категорію, однак вона є важлива частина цілісного педагогічного процесу.
Loading...
