Діагностика результатів навчання і її види

Види діагностики та контролю

Постійна діагностика успішності, оцінка роботи учнів є запорукою сталого прогресу в навчанні.

Поняття і функції діагностики навчання

Давайте подивимося, що являє собою діагностика. І почнемо ми з визначення.

Діагностика навчання – це процес оцінки, який проводиться на кожному з етапів навчання для визначення ефективності навчального процесу, зіставлення досягнутих результатів з встановленими вимогами.

Для того, щоб оцінювати рівень навчання і кваліфікації випускників незалежно від форми отримання освіти, були розроблені і впроваджені державні освітні стандарти. На законодавчому рівні це закріплено в законі України «Про освіту».

Діагностика умінь і навичок учнів є невід’ємною частиною навчального процесу. Вона має ряд актуальних функцій, до числа основних з яких можна віднести:

  • контролююча, яка передбачає виявлення досягнутого рівня знань, умінь і навичок учнів з метою визначення їх готовності до подальшого навчання або ж до початку професійної діяльності;
  • навчальна, яка дозволяє учневі не тільки виконувати завдання і давати відповіді на питання, але також осмислювати відповіді інших учнів і вносити в них власні корективи;
  • виховує, яка має на увазі проведення регулярного контролю за роботою дитини, покликаного підвищити особисту відповідальність учня, привчити його самостійно вирішувати поставлені завдання, адекватно оцінювати свої можливості і результати роботи;
  • спонукає, яка покликана стимулювати навчально-пізнавальну діяльність учнів з метою отримання більш високих оцінок.

Принципи діагностики

Реалізувати всі перераховані вище принципи на практиці можна лише в тому випадку, якщо враховувати значущі принципи процесу:

  • об’єктивність: зміст навчального процесу має бути науково обгрунтоване, педагог повинен ставитися однаково до всіх учнів, оцінка знань повинна бути об’єктивною і чесною;
  • систематичність: діагностика повинна проводитися на всіх етапах навчального процесу, починаючи від початкового сприйняття матеріалу до його практичного застосування;
  • гласність: діагностика всіх учнів проводиться відкрито і за однаковими критеріями.

Види діагностики та контролю

На вид проведеної діагностики впливають відразу кілька значущих чинників:

  • місцево оцінки знань і навичок в навчальному процесі;
  • розмір завдань;
  • кількість часу, який відводиться на діагностику;
  • кількість учнів.
  • Залежно від перерахованих вище факторів виділяють наступні види діагностики:
  • поточний контроль, який здійснюється вчителем в процесі щоденної навчальної роботи, як правило, під час занять;
  • періодичний контроль, який проводиться після вивчення теми або розділу;
  • підсумковий контроль, який поводиться в кінці чверті або навчального року;
  • атестаційний контроль, який проводиться на завершальному етапі навчання.

Форми діагностики розрізняються залежно від обсягу навчального матеріалу і характеру питань, які можуть бути задані учням. На основі цих критеріїв виділяють:

  • усний опитування, в основі якого оцінка відповідей дітей на поставлені запитання;
  • контрольна робота: виконання учнями письмового, практичного або графічного завдання;
  • колоквіум – заняття, яке передбачає збільшення рівня знань по окремих розділах і темах з виставленням відповідних оцінок;
  • залік – персональне або групове співбесіду або виконання практичної роботи з метою оцінки рівня знань учнів;
  • іспит – форма діагностики, яка передбачає проведення усної співбесіди, виконання письмової або практичної роботи з метою діаностіка знань і вмінь учнів з усієї навчальної дисципліни або ж по її конкретного розділу;
  • курсова – самостійна навчальна науково-методична робота, яка виконується під керівництвом педагога по загальнонаукових і спеціальних предметів;
  • дипломна робота – самостійне дослідження матеріалу на актуальну тему зі сфери обраної студентом спеціальності, яка служить для оцінки рівня спеціалізованих теоретичних знань, здібностей до аналізу, узагальнення та систематизації.

У середньоспеціальних і вищих навчальних закладах заліки проводяться після закінчення семінарських і практичних занять по розділах навчального курсу, або ж після закінчення виробничої практики, серії лабораторних і розрахунково-графічних робіт. Іспити можуть проводитися в кінці семестру або навчального року. Вони можуть бути вступними, поточними або випускними.

Курсова робота передбачає крім оцінки знань формування і розвиток умінь і навичок самостійної творчої навчальної діяльності, поглиблене вивчення теми. Захист дипломної роботи проводиться на засіданні екзаменаційної комісії середніх і вищих закладів освіти.

Форми діагностики навчання відкривають тільки організаційну сторону діагностики. Реалізація діагностики в конкретних умовах визначається видо і рівні навчального закладу та іншими значущими факторами.

Так, наприклад, в умовах школи найбільш вживаними способами діагностики є усна перевірка, контрольні та практичні роботи. Зараз все частіше проводиться машинна перевірка, при якій учням пропонують виконати тести на комп’ютері.

Діагностика навчання передбачає оцінювання знань і навичок учнів як процес і як результат навчання.

Посилання на основну публікацію