Робота над формуванням і розвитком особистості вивчається різними науками – філософією, психологією і педагогікою. Вчені задаються питанням, що рухає процесом розвитку особистості, які чинники впливають на її формування. Результат їх досліджень став основою для концепцій і теорій.
Всі теорії дозволяють відповісти на різні питання, знайти причини формування у індивіда певних якостей. Адже протягом життя одні люди стають відомими й успішними, а інші так і залишаються в тіні. Як впливати на розвиток людини і які є методики?
Творці концепцій
Вчені виділили дві концепції розвитку особистості – це:
Біогенетична або біологічна – розглядає людину як істота за своєю природою, а поведінка залежить від наявних інстинктів, потягів і потреб. У своїх працях цю теорію розкривали австрієць Зигмунд Фрейд, англієць Чарльз Дарвін, німець Йоганн Петер Мюллер, американець Гренвілл Стенлі Холл і т.д.
Соціогенетичне або соціальне – середовище – це головний фактор у розвитку людини, що допомагає індивіду соціалізуватися. Цієї думки дотримувалися британець Джон Локк, радянський психолог Лев Виготський, радянський педагог Антон Макаренко.
Виведена ще одна концепція, що складається з двох описаних вище. Називається вона біосоциальна. Її прихильники вважають, що психічні процеси мають біологічну природою, а інтереси і спрямованість створюються під впливом соціуму.
Біогенетична концепція розвитку особистості
Головні позиції ідеї:
- Психічний розвиток індивіда доводиться на етапи історичного та біологічного розвитку його батьків, найважливіша роль у розвитку належить спадковості;
- Детермінанта поведінки – це дозрівання організму, а розвиток – це комплекс кількісних змін людини;
- Наявність біологічного зв’язку дитини з суспільством;
- Виховання і соціальне середовище провокують розвиток спадкових рис;
- Неприпустимо втручання в природу дитини.
В суть біогенетичної концепції покладено безліч теорій розвитку особистості. Одна з них належить Фрейду. Його психодинамічна теорія розвитку каже, що інстинкти, які породжують бажання, – це основне джерело розвитку особистості. Енергія лібідо буває позитивною і негативною. У першому випадку вона спрямована на продовження роду і проявляється в сексуальний потяг. Якщо лібідо не вийшло, то енергія перетворюється в руйнівне і проявляється в агресії.
Фрейд казав, що між бажанням людини і морально-етичними обмеженнями йде боротьба. В результаті такої взаємодії формується особистість.
Епігенетична теорія Е.Еріксона також заснована на біологічній концепції. Розвиток особистості, каже вчений, – це соціальне пристосування у процесі дорослішання. Середовище – це фактор, де розвивається людина. Виділення і опис 8 стадій розвитку вважається досягненням його теорії.
Теорія оперантного обумовлення Скіннера побудована на основі робіт І. П. Павлова по умовних рефлексах. Її основа біологічна. В теорії є недоліки – зменшена роль середовища і соціуму. Але є і досягнення:
Основа ідеї розвитку особистості;
- Важливість активності для саморозвитку;
- Гра в життя дитини, гра як підготовка для майбутнього;
- Теорія навчання особистості;
- Вивчення біологічного фактора в розвитку особистості, що стало початком дослідження генетики і психогенетики.
Соціогенетична концепція
З’явилася ця теорія в 19-му столітті, як відповідь на біологічну. Її основні положення:
- Розвиток особистості – результат впливу з середовищем;
- Виховання і навчання – це основа становлення особистості;
- Розвиток передбачає засвоєння досвіду навколишнього світу.
Соціальна концепція виводиться в таких ідеях:
- Дитина – це чиста дошка;
- Соціальні норми засвоюються в процесі розвитку;
- Аналіз навколишнього середовища дає розуміння про індивіда;
- Дитина пасивно ставиться до зовнішнього середовища.
У цій концепції безліч теорій і варіацій. Одна з відомих – теорія соціального навчання. Вчені вважають, що індивідуальні відмінності між людьми – це результат навчання. Міллер в своїй роботі детально обґрунтував процеси особистісної соціалізації.
Соціальна концепція отримала широке схвалення в Радянському Союзі в
20-30-х роках 20-го століття. Радянські вчені стверджують, що 10% розвитку дитини залежить від інстинктів і спадковості, а решта 90% – це вплив оточення.
До соціогенетичної концепції відноситься і теорія Виготського. Для нього соціум – це джерело розвитку особистості. Вчений виділяв два взаємопов’язаних напрямки розвитку людини – природне дозрівання і оволодіння способами поведінками, мислення, культурою. Особистість для Виготського – це соціальне поняття.
Досягнення соціогенетичної концепції визначають значимість оточення для становлення і розвитку людини.