Блакитна мечеть (Мечеть Султан-Ахмед-Джані)

Блакитна мечеть вважається першою за величиною і однією з найкрасивіших мечетей Стамбула. У мечеті 6 мінаретів: 4 – по сторонам і 2 – на зовнішніх кутах. Блакитна мечеть – це найбільший шедевр не тільки ісламської, а й світової архітектури. Мечеть розташовується в історичному центрі міста на березі Мармурового моря. Навпаки Блакитної мечеті знаходиться мечеть Айя-Софія. Блакитна мечеть – один із символів Стамбула.

За часів Османської імперії Ахмед I вів відразу 2 війни, з Іраном і з Австрією. Війна в Австрією закінчилася підписанням Жітваторокского світу (11 листопада 1606), який зобов’язував османів відмовитися від щорічної данини з Австрії та визнати імператорський титул Габсбургів. Дане поразка в сукупності з іншими подіями стало причиною падіння авторитету Туреччини, тому Ахмед I вирішив умилостивити Аллаха і побудувати мечеть. Будівництво мечеті довелося дуже до речі, оскільки впродовж 40 років не було ще побудовано жодної нової мечеті. У серпні 1609 почалося будівництво мечеті. Султани, які правили до Ахмета I, будували мечеті за рахунок коштів, здобутих у війнах. Ахмету ж довелося взяти гроші з казни. В бібліотеці палацу Топкапи донині зберігатися 6 томів описів робіт з будівництва мечеті.

Мечеть було вирішено будувати поблизу палацу Топкан. Перед початком будівництва на Іподромі знесли кілька будівель раннеосманского і візантійського періодів. Будував мечеть архітектор Седефкар Мехмет Ага – учень і головний помічник архітектора Синана. Мечеть виконана в двох стилях: класичному османському та візантійському. Легенда свідчить, що згідно з наказом султана, архітектор мав збудувати 4 золотих мінарету, але в результаті було вибудовано 6 мінаретів. Будувалася мечеть 7 років, і за рік до смерті султана (1616) була готова. Матеріалами для будівництва служив камінь і мармур. В якості декорацій використано безліч (більше 20000) білих і блакитних керамічних зразків ручної роботи, тому мечеть отримала назву Блакитна. Розмір центрального залу мечеті 53х51 м, діаметр купола, який накриває цей зал – 23,5 м, а висота – 43 м. Написи прикрашають купол і напівкуполи. Купол мечеті встановлений на чотирьох величезних колонах, діаметр яких становить 5 м. Візерунки, якими прикрашена мечеть, зображують лілії, тюльпани, троянди і гвоздики. На білому тлі виконані орнаменти різних кольорів. Згідно проведеним підрахунками, для виконання візерунків застосовано більше 50 варіацій зображення тюльпанів. На підлозі мечеті викладені килими. У мечеті дуже багато світла, який надходить через 260 вікон. При будівництві мечеті були встановлені скла, привезені з Венеції, але пізніше ці скла замінили.

Вражає молитовна ніша – михраб – вирізана з мармуру. На нього поміщений чорний камінь, який був привезений з Мекки. Поблизу михраба розташовується минбар – місце, де імам читає проповіді. Є в мечеті особливий вхід, розташований в західній частині будови. Над цим входом висить ланцюг. Вхід призначався для султана, який в’їжджав на коні у двір мечеті. При в’їзді султан був змушений нахилятися, так як ланцюг висіла низько. Ця дія означало нікчемність султана перед Аллахом.

Чотири мінарети мечеті обладнані трьома балконами, дві мечеті – двома. Спочатку будувалося 14 балконів – саме стільки було османських султанів, в тому числі і Ахмед I. Трохи пізніше були добудовані ще 2 балкона, в зв’язку з тим, що султанами порахували і синів Ахмеда I. Поблизу мечеті розташований мавзолей, в ньому похований Ахмед I, його дружина і сини. У північно-східній частині мечеті знаходиться павільйон султана, сьогодні тут обладнаний Музей килимів.

Після завершення будівництва Блакитної мечеті з’ясувалося, що кількість мінаретів, а їх було шість, відповідає кількості мінаретів в мечеті Масджид аль-Харам, розташованої в Мецці. У зв’язку з цим довелося добудовувати сьомий мінарет. Цікавий той факт, що в с 1953 по 1976 рік в ходу була банкнота номіналом в 500 лір, на якій була зображена Блакитна мечеть.

Мечеть вміщує 10 000 чоловік. Сьогодні існує традиція: саме тут збираються мусульмани-паломники перед від’їздом в Мекку.

 

Посилання на основну публікацію