Що таке провокація?

Для сучасної людини слово провокація тлумачиться однозначно. Це підбурювання до будь-яких дій, які можуть спричинити за собою тяжкі наслідки, або ж це зрадницькі дії, що провокують дії, що тягнуть будь-яку загрозу суспільству. Так кажуть нам сучасні тлумачні словники. Якийсь одіозний, негативний відтінок змісту цього слова для нас очевидний. І до чого тоді ставити таке питання, якщо для цього існують словники Даля, Ожегова і т. Д.?
Справа в тому, що для стародавніх римлян, які вперше вжили у своїх законах це слово, термін «провокація» носив зовсім інший зміст, інший відтінок, позбавлений того негативного нальоту, який настільки очевидний для нас.
У самому кінці VI століття до н. е. римський консул на ім’я Валерій, який володів у той час верховної військової та судовою владою, провів кілька важливих встановлень на користь римських громадян. Серед них був так званий «закон про провокації». У перекладі з латинської мови це слово має значення «спонукання», «оскарження». За цим законом кожен римський громадянин, засуджений на смерть, міг звернутися до народних зборів і оскаржити свій вирок. Це давало можливість більш об’єктивно і справедливо оцінити всім злочинні дії засудженого і в деяких випадках навіть врятувати від неминучої смерті.

Посилання на основну публікацію