Що таке омоніми в українській мові? Приклади

Так склалося, що переважна більшість наукових термінів запозичуються з латині, яка протягом багатьох століть була практично офіційною мовою науки, або ж з давньогрецької мови.

До таких термінів відноситься і слово «омонім», який широко використовується в мовознавстві і літературознавстві. Що ж означає цей термін і коли він застосовується? Розглянемо докладніше.

Що означає слово «омонім»?

Термін «омонім» утворений від грецького слова «ОМОС», що означає однаковий, так же і «онима» – ім’я. Вперше він зустрічається у давньогрецького філософа Аристотеля, проте, можливо, використовувався ще раніше.

Сучасна лінгвістика називає омонимами слова, які мають однакове звучання, але використовуються в різних, часто не пов’язаних між собою значеннях. Яскравий приклад омонімів – «ключ», яким відмикають двері – металевий предмет особливої ​​форми зі спеціальними виступами і пропилами, і «ключ» – джерело, джерело чистої води, що б’є з-під землі.

Для чого потрібні омоніми?

Існування омонімів іноді здається незрозумілим і безглуздим. Справді: для чого одним і тим же словом називати абсолютно різні, що не збігаються між собою поняття? Невже не можна придумати різні слова для різних смислів?

Справа в тому, що більшість омонімів з’являються в мові випадково. Після того ж, як слово закріпилося в мові за певним поняттям, змінити його іншим словом, яке по-іншому звучить практично неможливо, та й нема чого.

Лінгвісти пояснюють появу омонімів наступними причинами:

  1. Збіг звучань слова, вже існуючого в українській мові, і запозиченого з іншої мови. Приклад: «клуб» диму і «клуб» – місце, де збираються з конкретною метою: грати в шахи, танцювати, розмовляти про політику і т.д;
  2. Збіг звучань запозичених слів в різних областях діяльності. Приклад: водопровідний «кран» – слово, запозичене з голландської мови, і вантажний підйомний «кран» – слово, запозичене з німецької мови;
  3. Поступова розбіжність смислів одного і того ж слова. Приклад: «місяць» на небі – видима частина Місяця в частково затіненій фазі, і «місяць» квітень – календарний відрізок часу.

Які види омонімів бувають?

У лінгвістиці прийнятий поділ омонімів на повні та часткові.

Повні омоніми однаково пишуться і вимовляються, а також відносяться до однієї і тієї ж частини мови: цибуля – городня рослина і цибуля – зброя для стрільби.

Часткові омоніми можуть:

  • Мати однакове звучання, але різне написання слів: луг і лук, плод і плоть (омофона);
  • Мати однакове написання, але різне звучання: замок і зАмок (омографи);
  • Збігатися за написанням або звучанням тільки в деяких формах – відмінках, дієвідмінах і т.д .: доріг і доріг (омоформи).

Приклади омонімів в українській мові

Українська мова досить багата омонімами. Ось деякі з них:

  • Балка – поперечний опорний брус і балка – яр;
  • Рись – велика лісова кішка і рись – кінський алюр;
  • Кисть – пучок щетини на рукоятці для фарбувальних робіт або малювання і кисть – частина руки;
  • Ківі – екзотичний фрукт і ківі – нелітаючий птах;
  • Коса – заплетене довге волосся і коса – інструмент для зрізання трави.

Більше омонімів можна знайти в спеціальному Словнику омонімів української мови.

Чим відрізняються омоніми від паронімів?

Іноді до омонімів помилково зараховують пароніми – однокореневі слова, близькі за звучанням і написанням, але різні за змістом і вживанням. Як правило, пароніми виконують в пропозиціях одну і ту ж синтаксичну функцію і відносяться до однієї і тієї ж частини мови. Приклади паронімів:

  • Одягнути і надягнути;
  • Помилки і відбитки:
  • Ріст і вік;
  • Гніздо і місце гніздування;
  • Дефектний і дефективний.

Пароніми нерідко плутають в побутовому мовленні через схожість звучання слів. У той же час складно уявити собі неправильне вживання омонімів в усному мовленні.

Так, дуже часто можна почути прохання поставити під документом свій роспис, хоча правильно говорити – поставити підпис. Розпис – це малюнок на стіні, стелі, посуді тощо., А підпис – власне прізвище, написане від руки на знак підтвердження документа. Розпис та підпис – пароніми, а не омоніми.

Посилання на основну публікацію