Що таке антоніми в українській мові?

Мабуть, не кожен дорослий чоловік зможе відповісти на питання, що таке антоніми, хоча кожен з нас вивчав це в школі.

Постараємося згадати, що ж викладали нам вчителі української мови, адже рано чи пізно це поняття доведеться пояснювати нашим дітям.

Що означає слово «антонім» і що це таке?
Приклади антонімів в українській мові
Де застосовуються антоніми і навіщо вони потрібні?

Що означає слово «антонім» і що це таке?

Слово «антонім» має грецьке походження. Воно утворено від слів «anti» – проти і «onyma» – ім’я і позначає слова, які відносяться до однієї частини мови і мають протилежні, контрастні значення.

Антоніми можна підібрати до більшості слів української мови, крім числівників, власних імен та займенників. В основі пар антонімів завжди лежить загальний ознака або характеристика – просторова, тимчасова або якісна.

Приклади: багато – мало, день – ніч, далекий – близький.

В українській мові розрізняють кілька типів антонімів.

Різнокореневі антоніми, тобто слова, що мають різне коріння (верх – низ), і однокореневі антоніми, утворені з використанням одного кореня і приставок, які змінюють його зміст на протилежний (приходити – іти) або однієї приставки (фашизм – антифашизм).

Деякі вчені-лінгвісти вважають антонімами слова, що виникли з використанням приставки не-, тобто видимий – невидимий, хороший – поганий і т.д.

Мовні, або узуальние антоніми, які існують в системі української мови (високий – низький, білий – чорний), і контекстні, або мовні антоніми, які набувають протилежних смислові значення тільки завдяки певному контексту.

Приклади: вовки – вівці, Сонце – Місяць, батько – син.

Співмірні антоніми, які позначають протилежні дії (підніматися – опускатися, злітати – падати), і несумірні антоніми, які мають сенс дії і бездіяльності (думати – передумати, йти – лежати).

Нерідко одне слово може мати відразу кілька антонімів. Так трапляється, якщо у цього слова є декілька значень. Наприклад, товстий – тонкий (канат, прут) і товстий – худий (людина).

Приклади антонімів в українській мові

В українській мові багато слів мають антоніми, особливо ті, які використовуються для позначення будь-яких характеристик або дій. За допомогою антонімів ми робимо нашу мову значно багатшою і опуклою.

Протиставлення понять допомагає висловити думку найбільш яскраво і дохідливо, використовуючи протиставлення як виразною ілюстрації.

приклади антонімів

Хороший – поганий
Розкіш – злидні
Добро зло
М’який – твердий
Вершки – корінці

Кожному з нас відомі як стійкі пари антонімів, так і ситуативні контекстні протиставлення: лід – окріп, канат – павутинка і т.д.

Де застосовуються антоніми і навіщо вони потрібні?

Найбільш часто пари антонімів зустрічаються в поетичних творах і народному усній творчості. За допомогою смислового протиставлення слів найбільш яскраво і образно розкривається думка автора або суть народної мудрості. Нерідко антоніми використовуються для уточнення значення основного слова, надання йому більшої виразності.

У поезії прийом, який використовує можливості антонімів, називається антитезою, або протиставленням.

Згадаймо початок поеми О. Блока «Дванадцять»:

«Чорний вечір, білий сніг, йдуть дванадцять чоловік …»

Читач відразу бачить чітку графічну картину зимового вечора.

Такий же прийом використовує Н.Некрасов в поемі «Русь»:

«Ти і убога, ти і рясна, ти і могутня, ти і безсила, матінка Русь …»

Використовуючи багатий арсенал антонімів, кожен з нас може зробити свою усну та письмову мову набагато яскравішою, багатою і виразною.

Посилання на основну публікацію