Різниця між хіджабом і паранджею

Як хіджаб, так і паранджа є елементами мусульманського жіночого одягу. Деякі люди їх плутають, проте відмінності між ними великі і легко помітні навіть при побіжному розгляді. Тому давайте розберемося детально, якою є відповідь на питання, чим відрізняється хіджаб від паранджі.

Мусульманський жіночий одяг

Мусульманський жіночий мода складалася виходячи з суворих приписів ісламу і культурних особливостей різних регіонів світу. Найбільш суворі норми в даному відношенні прийняті на батьківщині ісламу – в Саудівській Аравії і деяких інших державах, де позиції цієї релігії дуже сильні. Однак багато мусульманських країн відносяться до носіння запропонованих традиціями одягу цілком демократично, допускаючи більшу свободу вибору. Найсуворішим шатами є паранджа. Що ж це таке?

Слово «паранджа» за походженням перське і спочатку звучало як «фаранджі». Даним терміном називали чоловічу верхній одяг, але поступово значення слова змінилося. Класична жіноча паранджа є вільне вбрання з рукавами, укутують жінку повністю – з голови до ступнів ніг. Особа при цьому закривається сіткою з чорного кінського волоса, що отримала назву «чачван».

Чим відрізняється хіджаб від паранджі

У мусульманських країнах під словом «хіджаб» розуміють взагалі всю жіночу верхній одяг. Згідно підтримуваної більшістю ісламських богословів традиції, пропонується закривати все тіло, крім обличчя та кистей рук, ось хіджаб і виконує дану роль. В цьому відношенні він допускає значно більшу свободу, ніж паранджа.

Порівняння

Паранджа нам добре знайома по радянському бойовику «Біле сонце пустелі». Цей одяг був колись дуже затребувана в які сповідують іслам країнах і поширена повсюдно. Правда, жінки багатьох мусульманських народів її ніколи не носили. В першу чергу це були кочівники і напівкочівники – казахи, башкири, африканські туареги, бербери і деякі інші. Таке положення пов’язане з особливостями побуту – паранджа в кочових умовах сильно ускладнювала б роботу по господарству.

Відміну хіджабу від паранджі

Однак з плином часу почався відмова від цього ортодоксального шати навіть в країнах, які є оплотом ісламу. Першим офіційно дозволив жінкам самостійно вибирати одяг турецький президент Мустафа Кемаль Ататюрк. І зараз паранджу в більшості мусульманських країн або не носять взагалі, або носить дуже обмежене коло жінок. А в багатьох європейських державах діє часткова заборона на носіння цього одягу.

З хіджабом справа йде трохи інакше. Хоча в країнах ісламу під цим словом розуміють жіночу верхній одяг взагалі, на Заході значення терміна дещо інше: там, кажучи «хіджаб», мають на увазі традиційний мусульманський хустку, який залишає відкритим тільки обличчя. Цікаво, що в деяких місцевостях, населених переважно мусульманами, існує заборона на носіння хіджабу в школах, вищих навчальних закладах і на державній службі. Це країни так званого світського ісламу, де релігія офіційно відокремлена від держави, – Таджикистан, Туркменія, Азербайджан, Казахстан і деякі інші. А ось в Афганістані, Саудівській Аравії, Ірані або Ємені хіджаб обов’язковий.

Посилання на основну публікацію