Два злочини – привласнення і розтрата – потрапляють в законодавстві під дію однієї статті. Покарання за подібні правопорушення передбачено досить суворе. Незважаючи на об’єднуючі моменти, між злочинами проводиться грань. Отже, дізнаємося, чим відрізняється присвоєння від розтрати.
Зміст статті
Визначення
Присвоєння – утримання наперекір волі власника і користування таким майном, яке не належить винному, але офіційно довірене йому.
Розтрата – витрачання або передача третім особам чужих грошових коштів, техніки, продуктів харчування тощо, на що порушник має повноваження щодо володіння.
Порівняння
Обидва діяння найчастіше розглядаються як форми розкрадання – незаконного перетворення чого-небудь в свою власність. Але, наприклад, крадіжка є посяганням на майно, щодо якого злочинець не має ніяких прав. А особливістю присвоєння та розтрати є те, що тут мова йде про використання ввірених людині предметів або засобів. Іншими словами, спочатку винний отримує документально підтверджене право володіння майном, наприклад в разі оренди або в силу службової діяльності. А, скажімо, речі, за якими попросили доглянути випадкову людину, не є довіреними.
Варто зауважити, що іноді привласнення і розтрату можна назвати розкраданням. Так, може скластися ситуація, при якій особа розпоряджається чиєюсь власністю з метою повернення боргу. У подібному випадку винний притягається до відповідальності на інших підставах – за самоуправство.
У чому полягає відмінність присвоєння від розтрати? У самій суті таких дій і в тому, чи зберігається при цьому майно. Присвоєння передбачає незаконне залишення у себе чужої власності і її використання на власний розсуд. У разі вчинення подібного злочину то, що «захоплено», залишається в цілості. Прикладом присвоєння є ситуація, коли людина вирушає в далеку поїздку на чужому автомобілі, що зберігається за договором в його гаражі. Відмовляючись повернути в термін транспортний засіб його істинному власнику, особа може помилково заявляти, що машину викрали.
Тим часом суть розтрати полягає в обов’язковому витрачанні майна. Тут прикладом буде покупка, зроблена касиром на чужі гроші, або незаконний продаж довіреного житла. Саме момент витрачання або реалізації об’єкта, на який у людини були юридичні повноваження, виявляється в разі розтрати закінченням злочину.
Узагальнимо сказане про те, в чому різниця між присвоєнням і розтратою. Так, обидва злочини мають на увазі виконання дій з майном, яке було добровільно передане власником у володіння будь-якій особі. Але привласнення закінчується за умови збереження речей в цілості. Розтрата ж неодмінно передбачає активність порушника в плані вживання або витрачання забраного майна.
Loading...
