Предмет і завдання курсу історії України

Сучасна Україна – одна з найбільших держав Європи. Вона за своїми основними параметрами поступається лише Росії і Німеччини. Населення – понад 46 млн. Чоловік.
Об’єктом історії Украіникак науки є та реальна історія суспільного життя з найдавніших часів до наших днів, яка протікала на території України в її нинішніх державних кордонах. Однак очевидно, що такий формально-юридичний підхід потребує застереження. Істориків, які вивчають минуле, не може не цікавити освіту української діаспори, взаємини жили на Україні народів з іншими частинами світової спільноти, доля народів, тимчасово перебували на українських землях. В цьому відношенні прикладом можуть служити Чорномор-азовські грецькі колонії, численні хвилі переселення кочових народів, що прокотилися по степовій Україні. Драматично і навіть трагічно перепліталися долі кримських татар та інших народів. Проблема повернення депортованих народів на свою батьківщину теж має своє коріння в історії. Більш широкого підходу до розуміння об’єкта історії України як науки вимагають і такі події, як охоплення Київською Руссю територій і населення, що далеко виходять за межі сучасної держави України. З іншого боку, не можна ігнорувати входження України в певні періоди до складу Росії, Литви, Польщі, Австрії, Румунії, Чехословаччини. Все це реальна історія України. Взяти хоча б той факт, що на території України в даний час проживає більше 8 млн. Росіян. У той же час є незаперечним фактом формування на території сучасної України перш за все української нації абсолютно переважаючою чисельно і в етнічному відношенні виросла з східнослов’янських племен.
Історія України як реальність і історія України як наука співвідносяться між собою через поняття «об’єкт» і «предмет». Якщо для науки об’єктом служить вся реальна історія, то її предметом є закономірності історичного процесу. У нашому випадку це закономірності виникнення і розвитку, різноманітної політичної, соціальної і духовної діяльності на¬рода України. Він то знаходив, то втрачав державність, але його історія ніколи не переривався. На території України зі східних слов’ян сформувалася спершу українська народність, а потім і українська нація.
Без наукового осмислення історії України не можуть бути правильно зрозумілі ні сьогоднішні, ні завтрашні проблеми розвитку України. Всі вони кореняться в минулому. Взяти хоча б проблему впровадження української мови в усі сфери суспільного життя. Втративши свою державність, народ України протягом століть зазнав національний гніт, піддавався русифікації, ополяченню, онімечченню. Разом з тим є в минулому і досвід зростання національної самосвідомості, широкої просвітницької роботи, українізації. Фундаментальний характер носить досвід минулого, пов’язаний з колосальними успіхами національно-визвольного руху,
Велика роль знань історії у вихованні громадянської свідомості, соціального і національної самосвідомості. Національні інтереси України в загальноприйнятому сенсі – це інтереси всього населення, а не тільки свідомих українців. Н.Г. Чернишевський писав: «Можна не знати багатьох наук і бути освіченою людиною, але не можна бути освіченим, не знаючи історії».

Посилання на основну публікацію