Порівняння господарства України та Росії

І Росія і Україна були союзними республіками СРСР, що розпався і в процесі подальшого розвитку своїх економік переживали ідентичні проблеми і процеси.

Після розвалу зв’язків між утвореними державами на хвилі політичної кризи розвинувся і криза економічна, який мав різну інтенсивність в Росії і Україні. Наприклад, на початку 90-х років Україна програвала Росії по ВВП всього 15%, а вже в кінці цього періоду майже на 100%. Економіка України деградувала швидше з кількох причин, а саме:

  • орієнтованість більшості галузей на ринки Росії;
  • недостатня сировинна база для розвитку галузей;
  • відсутність на момент розвалу СРСР позитивного торгового балансу;
  • історична периферийность більшості виробництв.

Економіки України і Росії сьогодні: спільні та відмінні риси
Загальним і слабкою ланкою в економіці обох країн є сировинна орієнтованість. У Росії – це енергоносії, в Україні – це переважно продукція металургії. Слабким в обох державах залишається і сільське господарство. Але є і загальна позитивна тенденція, хоча і має різну підоснову – це розвиток військово-промислового комплексу. Не дивлячись на розрив з Росією новим урядом України зв’язків в цій галузі в 2014-2015 роках, в обох державах стався позитивне зростання витрат на озброєння і став помітний відчутний якісний стрибок продукції підприємств оборонної галузі.

Різними в економіці порівнюваних нами держав можна назвати джерела їх підтримки. Якщо в Україні – це, як і раніше, є вливання закордонних кредитів, то в Росії – це фінансування від продажу нафти і газу. Крім того, в умовах санкцій, економіка останньої країни зазнає деякі позитивні зміни, завдяки розвитку галузей заміщення. В економіці України хоч і намітилися тенденції на інтенсивні зміни в деяких галузях, викликане необхідністю переорієнтації експорту на ринки Європи, все ж недолік фінансування і корупція сильно гальмують ці процеси.

Перспективи і тенденції розвитку економіки двох держав в найближчі роки

Переорієнтація економіки Росії, викликана санкціями, не тільки дала поштовх до розвитку багатьох галузей, але також стала причиною зміни векторів співпраці в сторону азіатських держав. Наявність самостійної енергетичної бази і валютний запас державної скарбниці дає можливість Росії не тільки проводити реформи, а й давати надію на якнайшвидший вихід з кризи і скасування санкцій, що дасть відчутний поштовх до розвитку економіки вже в найближчі 3-5 років. Економіка ж України, втративши ринки Росії, змушена не тільки згортати цілі галузі, зупиняти виробництва, але і шукати історично нові напрямки розвитку, що є в умовах високого зовнішнього боргу, війни на сході, справою вкрай складним. Причому посилений все ще і відсутністю загальної стратегії уряду щодо виведення економіки держави з кризи.

Навіть за умови часткової перебудови економіки під європейські стандарти, доходи від діяльності в цих сферах не зможуть компенсувати дефіцит бюджету і погасити зовнішні борги. Головним фактором, який належить подолати Україні для стабілізації в економічній сфері, є досягнення політичної рівноваги. Але при найоптимістичніших прогнозах ВВП України зможе дати зростання не раніше, ніж через 8-10 років.

Посилання на основну публікацію