Основні показники економічного розвитку України

Україна відноситься до категорії індустріально-аграрних країн. За рівнем національної конкурентоспроможності в 2013 році займала 84 місце в світі.

Економіка України 39-а економіка світу за розміром ВВП за ПКС (2011). Борг України в березні 2010 року досяг 93,5% від ВВП. (Сукупний борг держави і бізнесу).

Для оцінки динаміки економічного розвитку країни в наступні за розвалом СРСР роки можна буде проаналізувати динаміку ВВП,.

З наведеної таблиці ясно видно, що ВВП країни, переживши падіння після розвалу Радянського Союзу і подальший кризовий період, впав до нижньої позначки в 1999 році, після чого було зроблено плавне зростання з деяким просіданням в 2009 році, очевидно, викликаним впливом економічної кризи 2008 року. У наступні періоди ситуація знову характеризувалася плавним підйомом, однак, ВВП країни досі не повернувся на рівень, що передував розвалу СРСР.

Для повної оцінки динаміки ВВП країни проаналізуємо динаміку ВВП на душу населення.

Аналіз вищенаведеної таблиці показує висчокіе темпи приросту ВВП аж до падіння 2009 року, викликаного, очевидно, впливом світової економічної кризи. У наступні періоди приріст ВВП збільшувався до 2012 року ,, після чого пішов на зниження.

Україна вважається експортно орієнтованою країною, за деякими оцінками, вона отримує за рахунок експорту 50% ВВП. Що стосується імпорту, в 2011 році за даними СОТ Україна зайняла 25-е місце серед світових імпортерів (без обліку торгівлі всередині ЄС) товарів з часткою на глобальному ринку в 0,6%.

Починаючи з 1992 року мала місце прогресивна деіндустріалізація, яка прийняла в області високотехнологічних виробництв і машинобудування тотальний характер. До 1999 року ВВП становив менше 40% від рівня 1991 року. У дещо кращому становищі опинилися металургійні, хімічні та інші енергоємні виробництва з низькою доданою вартістю, що зберегли конкурентоспроможність на світовому ринку завдяки пільговим російськими цінами на енергоносії. Галузями промисловості, які поки ще в тій чи іншій мірі працюють, є металургія, енергетика (є атомні електростанції і цілий каскад гідроелектростанцій на річці Дніпро), а також хімічна і гірничодобувна промисловість (видобуток вугілля, руди). Найбільш розвинені в економічному відношенні регіони – Донбас (Донецька область і Луганська область), Придніпров’я (Дніпропетровська область і Запорізька область), а також міста Київ, Харків, Одеса та Львів.

Для економіки, при її ринковий характер, характерна активна роль держави: воно володіє приблизно 140 великими підприємствами в різних секторах національного господарства, а також контролює ціни на ряд товарів, включаючи базові продукти харчування та паливно-мастильні матеріали. В обсязі ВВП частка промислового виробництва на 2011 рік становить 34,4%, сфери послуг – 56,2%, сільського господарства – 9,4%. При цьому в промисловості зайнято 18,5%, в сільському господарстві – 15,8% і в сфері послуг – 65,7% працюючого населення. Загальна чисельність працездатного населення – 22,09 мільйонів осіб (30 місце в світі), рівень безробіття – 7% (81 місце в світі).

З наведеного в першому розділі аналізу слід ряд висновків.

Завдяки своєму зручному географічному положенню з прямим виходом в Чорне море і багатою базі природних ресурсів України має широкі перспективи для розвитку промисловості, торгівлі та сільського господарства. Однак, економічний потенціал країни реалізується в повному обсязі, що призводить країну до ситуації, в якій найбагатша сільськогосподарська республіка колишнього Радянського Союзу імпортує продовольство з-за кордону.

Формально Україна є демократичною правовою державою. Однак події лютого 2014 року, що призвели до збройного державного перевороту і, фактично, громадянській війні, дозволяють засумніватися в легітимності нинішнього уряду країни і його здатності адекватно діяти в умовах сформованої важкої політичної та економічної ситуації. Також за останній рік в країні зафіксовано ряд випадків грубого порушення прав людини, включаючи погроми, підпали власності та вбивства, що говорить про те, що нинішній уряд не здатне підтримувати порядок в країні конституційними методами і Україні є куди прагнути в сфері встановлення стабільної політичної ситуації і захисту загальносвітових принципів прав і свобод людини.

Економіка країни після розвалу Радянського Союзу пережила ряд глибоких потрясінь, що позначилося на різкому падінні ВВП країни і кризу ряду галузей промисловості, за винятком сфер, підтримуваних російськими контрактами і пільговими цінами на енергоносії, в зв’язку з чим викликає сумнів поточний курс держави на погіршення відносин з Росією при їх очевидною важливість для Української економіки. Також подібні дії керівництва країни можуть наштовхнути на думку про можливу особисту зацікавленість членів уряду в нинішній ситуації.

Посилання на основну публікацію