Наслідки, викликані передчасною смертністю від зловживання наркотиками і алкоголем

Криза промисловості, крах соціальної інфраструктури, падіння рівня життя основної маси населення, розшарування суспільства за майновою ознакою зумовили різкий спад народжуваності і сплеск смертності, що призвело до стійкої депопуляції населення [2, 60, 136].
Соціально-психологічна ситуація, що склалася в перебудовний і постперебудовний періоди, привела до зламу суспільної свідомості і зміни життєвих орієнтирів у десятків мільйонів людей. Виникають внаслідок цього масові прояви станів психоемоційного перенапруження і психічної дезадаптації стали, по суті, колективної «експериментальною моделлю» соціально-стресових розладів у переважної частини населення. У підсумку відзначається різке погіршення психічного і фізичного здоров’я росіян. У результаті впливу вищеописаного складного комплексу причинно-наслідкових зв’язків зростає кількість смертей, обумовлених зловживанням алкоголем і наркотиками [87, 112, 175, 195]. Свердловська область в цьому плані входить до числа «лідируючих»: в даний час в структурі причин смертності смертність від зловживання алкоголем і наркотиками з урахуванням смертності від ряду інших нещасних випадків (зокрема, дорожньо-транспортних пригод) займає тут друге місце (після хвороб серцево судинної системи), а в когорті населення працездатного віку є переважаючою [167, 168, 188].
У результаті відбулися в країні змін Росія наблизилася до країн «третього світу» вже не тільки за рівнем, але і за структурою причин смертності: внесок серцево-судинних і онкологічних захворювань скоротився, а частка померлих від зовнішніх і керованих нозології виросла (до зовнішніх причин смерті відносяться нещасні випадки, отруєння, травми, вбивства і самогубства). Стандартизований коефіцієнт смертності від усіх зовнішніх причин перевищує середнє значення по країнах Європейського Союзу приблизно в 6 разів, від убивств – в 30 (!) Разів, від самогубств – в 4 рази, від дорожньо-транспортних пригод – в 2 рази. У структурі смертності від зовнішніх причин провідна роль належить самогубств, далі йдуть випадкові отруєння алкоголем [63, 129].
У Свердловській області за даними за 1999-2000 рр. проводилося дослідження смертності населення від таких основних причин, як хвороби системи кровообігу, новоутворення, нещасні випадки та отруєння. З його допомогою було доведено, що у чоловіків збільшення середньої тривалості життя більш ніж на 7 років можна добитися шляхом запобігання смертності від нещасних випадків (отруєнь і травм); здійснюючи профілактику хвороб серця і судин, можна продовжити життя на 5,5 років; злоякісні новоутворення скорочують даний показник менше ніж на два роки. У жінок картина дещо інша. У цій статевої групі найбільший вплив на середню очікувану тривалість життя надають хвороби серця і судин (5 років), далі йде (в рівній мірі – по 2,5 року) злоякісні новоутворення і нещасні випадки [136]. Результати цього дослідження в основному збігаються з даними, отриманими іншими вітчизняними вченими [179].
Економісти добре знають, що середня тривалість життя покоління значно впливає на обсяг душового національного доходу. У зв’язку з цим особливого значення набуває визначення соціально-економічного збитку у зв’язку з передчасною смертністю населення. За оцінками Світового банку, один втрачений людино-рік обходиться суспільству в 10000 доларів США [51, 99, 185]. Навіть якщо значно скорегувати цю цифру для Росії, економічні втрати за рахунок передчасної смертності складуть величезну суму. Дослідження, виконані в Свердловській області в 1979, 1989 і 2000 рр., Переконливо показали, що передчасна смертність приносить суспільству величезний соціальний збиток у вигляді непоправних демографічних втрат, а також економічні втрати у вигляді недоданого валового внутрішнього продукту [135-137].

Посилання на основну публікацію