✅Лермонтов – цікаві факти

Ви думали, що знаєте про Лермонтова все що потрібно, однак, про нього можна розповісти багато незвичайних дрібниць, досить кумедних. Вашій увазі представлені цікаві факти про Лермонтова:

Він був маленький на зріст. Його обличчя було негарним, велика голова, ноги трохи криві, кульгав, був кіфоз (горб). Лермонтов досить рано почав лисіти. Цікаво, що він був неохайний і не міняв довго одяг:

«на ньому сорочку часто рвали товариші, щоб він її поміняв…».

Були і багато інших фізичних недоліків.

Душа поета, безумовно, відчайдушно погано почувала себе в негарному тілі кульгавого і горбатого карлика. Поет був уїдливий, зухвалий, нещадний до слабкостей інших, злопам’ятний і зарозумілий. Ось деякі цікаві характеристики, дані йому його сучасниками:

  • «його розум ні на що не придатний, крім зухвалості і грубості»;
  • «він неприємний до краю»;
  • «відразлива особистість»;
  • «погана людина: ніколи і ні про кого не обізветься добре»;
  • «істота жовчна, вугласта, зіпсована і віддана самим вибагливим капризам»

Чи не дивний той факт, що в своєму короткому 26-річному житті Лермонтов брав участь в трьох дуелях, ще чотири вдалося уникнути, завдяки здоровому глузду оточуючих.

Астрологи стверджують, що люди, народжені під знаком Терезів, володіють хорошими манерами і добрим смаком, намагаються в усьому знати якусь міру. Лермонтов – по знаку зодіаку Терези, і ймовірно, цього не знав. І з цим пов’язана цікава історія:

М. Меліков, товариш Лермонтова, говорив, що поет був «страшенно ненажерливий і їв усе, що подавалося». Його близький друг Олександр Васильчиков згадував:

«…коли до обіду подавали страву, яку він любив, то Лермонтов з гучним криком і навіть сміхом кидався на блюдо, встромляв в нього свою вилку і спустошував всю страву і, бувало, залишав нас без обіду».

Необхідно сказати, що Лермонтов був охочий і не тільки до улюблених ласощів, а й до їжі взагалі. І в підсумку його апетит зіграв з ним злий жарт. За словами Катерини Сушкової (в той час в неї був закоханий поет) вони з друзями постійно над ним жартували з його невгамовного апетиту. І в один день після довгої прогулянки верхи на конях, вони веліли спекти до чаю булочок з тирсою! І коли всі разом з Лермонтовим повернулися додому стомлені і голодні і з жадібністю сіли пити чай, то поет, не скривившись, з’їв одну булочку, потім іншу і взявся за третю, але ми зупинили його, показавши начинку з тирсою.

Лермонтов сказився і втік від них і не показувався пару днів, прикинувшись, що хворий.

Напевно, саме після цього жарту Лермонтов став обідати тільки вдома, пояснюючи це тим, що шлунок його не переносить ніякої їжі, крім домашньої.

Тургенєв говорив про зовнішність Лермонтова, як про зловісну і трагічну. Сміх поета був гучним і пронизливим, був неприємним і зовсім недобрим. Його погляд ніхто не міг винести. Один з однокурсників поета згадував, що Лермонтов «сидів на лекціях і заняттях майже завжди окремо», а його «отруйність в погляді була разюча».

У Лермонтова була цікава забава – засмучувати людей, які готують вступити до шлюбу.

Він просто вдавав із себе закоханого в чужу наречену, і обсипав її квітами, віршами та іншими знаками уваги. Іноді погрожував, обіцяючи накласти на себе руки, якщо його «любов» вийде за іншого. При цьому, як тільки передбачуваний шлюб остаточно зривався, винуватець всього цього швидко ставав байдужий до жінки. А бувало, що відкрито заявляв про розіграш, при цьому сміявся «жертві» в обличчя…

Цікавий факт про Лермонтова – це його доля фаталіста, і не випадково він написав оповідання «Фаталіст». До того ж передбачення і прикмети викликали у нього інтерес. Він з’явився на світ в досить багатій, але, на жаль, неблагополучній дворянській сім’ї, ріс без вигнаного з дому батька і матері, яка рано померла. А при його народженні акушерка несподівано для всіх напророкувала, що хлопчик не помре своєю смертю.

Гоголь вірно сказав про Лермонтова – «якась лиха доля».

В юності кінь розбив поетові ногу, зробивши його схожим на кульгавого лорда Байрона. Він примудрявся програвати у всіх іграх і змаганнях, лише падіння француза Барантома у вирішальному випаді змогло врятувати пораненого Лермонтова на першій дуелі.

Під час повернення з кавказького заслання поет вирішив поворожити і підкинув полтинник – куди йому їхати: на службу або ж варто ще погуляти, заїхавши ненадовго до П’ятигорська. І випав йому шлях до П’ятигорська. Там його убив на дуелі відставний кавалерист, який, був поганим стрільцем. Виявилося, що перед цією дуеллю він всього лише три рази стріляв з пістолета…

Посилання на основну публікацію