Коли і як святкують Різдво?

Свята, що починаються 25 грудня і закінчуються 5 січня, у багатьох країнах світу, як і в Україні, називають святими вечорами, або святками. Через зміну календарів початок російських святок тепер перенесено на 6 січня, але більшість людей, які не відносять себе до ревно віруючим, починають відзначати свята все-таки ще наприкінці грудня.

Наші торжества – химерна суміш древніх язичницьких і християнських звичаїв, поповнюючи елементами східних релігій, рекомендаціями китайських та індійських гороскопів та іншими обрядами, які вже не несуть містичного сенсу, а просто урізноманітнюють життя.
Дід Мороз (на Заході Санта-Клаус) також об’єднує в своєму образі риси християнства і язичництва. Цілий рік він живе десь на півночі, а до 31 грудня приїжджає в санях, запряжених трьома оленями, і привозить з собою скриню, повну подарунків.
Але все-таки Різдво – свято церковний, причому один з найголовніших. Тому основні елементи його походять з релігійних обрядів, як і сама традиція прикрашати будинок. І навіть оздоблення новорічної ялинки своїм походженням багато в чому зобов’язане тексту Біблії.
Згідно з біблійною легендою, син діви Марії з’явився на світ у місті Віфлеємі, в хліві, так як Марії і Йосипу не вистачило місця на заїжджому дворі. При його народженні було чимало знамень, явищ ангелів і світіння зірок.
Саме тому ми прикрашаємо верхівку ялинки віддаленим подобою Віфлеємської зірки, яка запалилася на небі в той день і в тому самому місці. Обов’язково слід повісити на ялинку, на двері будинку або просто в кімнатах зображення ангелів. Дуже бажані також фігурки корів і овець (адже саме поряд з цими тваринами народився Ісус) і дзвіночки, які зазвичай дзвеніли у них на шиї.
На Русі в колишні часи було прийнято ходити по дворах і співати колядки – релігійні співи, що славлять Господа. Той же звичай існував і на Заході, а подекуди зберігся дотепер. Розігруються і уявлення про народження немовляти Ісуса. Їх можна і зараз побачити в католицьких храмах і просто на площах. Вони походять від середньовічних містерій і літургійних драм.
А ось всілякі ігри та карнавали – це вже язичницькі затії. Вони прийшли до нас ще від давніх єгиптян, які, святкуючи відродження Осіріса і прихід Нового року, надягали на себе «личини» божеств і ходили так по вулицях.
Російська православна церква намагалася викорінити язичницькі звичаї, але марно – народ до них звик. Їх відгомін – карнавали і маскаради. Навіть наші царі влаштовували при своєму дворі маскаради, а Іван Грозний стратив К. Рєпніна за те, що той не захотів надіти на себе «личину».

Посилання на основну публікацію