Державний устрій і політична ситуація на Україні

Україна – унітарна республіка змішаного типу. Основним законом держави є конституція.

Главою держави є президент, останнім обраним президентом є Віктор Янукович, однак в даний час обов’язки президента виконує Олександр Турчинов, в зв’язку з тим, що 22 лютого 2014 року Верховна рада України прийняла постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів Президента України », де йшлося:« Вважаючи, що Президент України В. Янукович самоусунувся від виконання конституційних повноважень, що загрожує керованості державою, територіальної цілісності і суверенітету України, масового порушення прав і свобод громадян [так у тексті], виходячи з обставин крайньої необхідності , виражаючи суверенну волю українського народу, Верховна Рада України постановляє: 1. Установити, що Президент України В. Янукович в неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень і є не виконують свої обов’язки (…) ». 23 лютого Верховна рада поклала обов’язки президента України на Голову Верховної Ради Олександра Турчинова.

Виконавча влада

Главою держави є президент. Президент також є верховним головнокомандуючим збройними силами України.

Президент обирається строком на п’ять років таємним голосуванням на загальних прямих рівних виборах, один і той же чоловік не може займати президентський пост більше двох термінів поспіль. Леонід Кравчук став першим в історії країни всенародно обраним президентом: перемігши на президентських виборах 1991 року.

Уряд України – Кабінет Міністрів, головою якого є прем’єр-міністр. В даний час прем’єр-міністром є Арсеній Петрович Яценюк.

В уряд входять віце-прем’єри (курирують кілька міністерств і відомств), міністри (очолюють міністерства) і глави відомств, які не мають міністерської посади, але офіційно прирівнюються до міністрів за статусом.

Законодавча влада

Єдиним органом законодавчої влади в країні є Верховна рада України. Вона є постійно діючою структурою, скликається на сесії двічі на рік.

На своїх регулярних сесіях Верховна рада проводить інавгурацію обраного президента і стверджує запропоновані президентом основні напрямки державного курсу на п’ятирічний термін. Президент несе відповідальність перед Верховною Радою, парламент може оголосити йому імпічмент.

Верховна Рада України складається з 450 депутатів. В даний час головою парламенту є Олександр Турчинов.

До компетенції парламенту входять розробка, прийняття і контроль за виконанням законів, затвердження державного бюджету, ратифікація міжнародних угод, призначення всеукраїнського референдуму.

Народні депутати України обираються на п’ятирічний термін в ході прямих загальних рівних виборів, що проводяться за змішаною системою.

Судова влада

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується на принципах територіальності і спеціалізації. У судах загальної юрисдикції діють колегії в цивільних і кримінальних справах. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. Верховний Суд України має статус більше узагальнюючого судову практику. Має право перегляду. Фактично свої функції як Верховного суду України втратив після утворення Вищого спецсуду.

Спеціальні суди:

Господарські (обласні, Апеляційний, Вищий)

Адміністративні (окружні, апеляційні, Вищий)

Конституційний Суд України є окремим, незалежним від судів загальної юрисдикції. Він не може бути касаційної, апеляційної чи наглядової інстанцією для судів загальної юрисдикції.

Політична ситуація

Політична ситуація в країні вкрай нестабільна.

21 листопада 2013 року в обмін на тимчасове послаблення українським урядом підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом у центрі Києва почалася масова кількамісячна акція протесту, названа в ЗМІ «євромайдан», за аналогією з подіями 2004 року.

Після Вільнюського саміту «Східного партнерства» (28-29 листопада), спроби розгону наметового містечка і прийняття 16 січня 2014 року Верховною Радою пакету законів, які передбачали посилення санкцій за участь у масових заворушеннях, акція прийняла різко радикальний антипрезидентський та антиурядовий характер, і в кінцевому підсумку в лютому 2014 року призвела до зміни державної влади. Обставини, при яких колишня опозиція прийшла до влади в Києві, і радикальні політичні рішення нового українського керівництва спровокували масові протести в південно-східних областях країни і Кримський криза.

Кримський кризових масштабні суспільно-політичні зміни, що відбулися на території Автономної Республіки Крим та Севастополя в лютому – березні 2014 року. Початок цим змінам поклали протести місцевого, в основній масі російськомовного, населення проти дій колишньої опозиції, що прийшла до влади на Україні в результаті подій февраля 2014 року. На хвилі суспільного підйому була здійснена зміна виконавчих органів влади Севастополя і Автономної Республіки Крим, а ті, в свою чергу, відмовилися визнати легітимність нового українського уряду і звернулися за сприянням і допомогою до керівництва Російської Федерації.

Місцеві органи влади, завдяки підтримці Росії і незважаючи на спроби протидії з боку влади України і тиск країн Заходу, в стислі терміни організували і провели 16 березня референдум про статус Криму, запропонувавши населенню Криму відповісти на питання про можливість його виходу зі складу України і входження в складу Російської Федерації [48]. 17 березня на підставі результатів референдуму і Декларації про незалежність, прийнятої 11 березня, була в односторонньому порядку проголошена суверенна Республіка Крим, до складу якої увійшов Севастополь як місто з особливим статусом. 18 березня був підписаний договір між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття Республіки Крим до складу Росії, відповідно до якого в складі Російської Федерації були утворені нові суб’єкти – Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь

Посилання на основну публікацію