Чому падають зірки?

Очевидно, багато хто з вас бачили, як раптом по нічному небу проноситься зірочка, залишаючи за собою яскравий слід. У таких випадках люди кажуть: зірка впала. Чи справді зірки падають і чому? Виявляється, зірки ніколи не падають, вони як були, так і залишаються на своїх місцях. А падають метеорити, причому не тільки вночі, але і вдень. Правда, вдень не видно, як вони падають, а ось в темному нічному небі вони залишають за собою яскравий слід, як ніби справді впала світиться зірка. Цей слід називається метеором.
Метеорити являють собою осколки комет, вони складаються з твердого тіла і рухаються високо в космічному просторі, але часто, потрапляючи в зону тяжіння Землі, падають і на Землю. Вчені вважають, що за добу на Землю падають тисячі метеоритів, але більшість з них потрапляє в моря і океани, тому що води на земній кулі більше, ніж суші.

Метеорити бувають різного розміру. Деякі з них не більше горошини або шпильки головки, а інші можуть важити кілька тонн, Тунгуський метеорит, наприклад. Чому ж вони світяться? Є пояснення і цьому явищу. У космосі метеор являє собою темне тверде тіло, а от коли він потрапляє в атмосферу Землі, то в результаті тертя його тіла об повітря виділяється тепло, яке і дає світіння. Не всі метеорити долітають до Землі, багато з них згорають в земній атмосфері, особливо невеликі за розміром.
Коли метеор врізається в земну атмосферу, то, спостерігаючи його яскравий гарний слід, люди загадують бажання, а іноді трапляється спостерігати й цілі метеорні потоки – «метеорний дощ», як ніби разом падають тисячі зірок. У цьому теж немає нічого загадкового. При руйнуванні комети її осколки-метеори продовжують рухатися в космосі всі разом, утворюючи справжній потік. Коли орбіта Землі перетинається з орбітою руху метеорного потоку, велика маса метеорів притягається Землею, і вони, потрапляючи у верхні шари атмосфери, розігріваються і згоряють, залишаючи за собою яскраві сліди. Виходить справжній метеорний дощ, або, як у нас його називають, зорепад. Такі явища відбуваються на Землі кожні 33 роки.

Посилання на основну публікацію