Чому Андрія Рубльова називають великим художником?

До того часу, коли працював Андрій Рубльов, мистецтво живопису в Росії налічувало кілька століть. Були й великі майстри, про які з похвалою відгукувалися сучасники. Та й самому Рубльова довелося трудитися пліч-о-пліч з чудовим візантійським художником Феофаном Греком. Але серед усіх цих майстрів саме Рубльов посів перше місце. Чому ж так сталося?

Одна з головних причин в тому, що Рубльов був не тільки майстром-живописцем, але й художником. Справа в тому, що більшість іконописців в той час виступали у вигляді старанних і майстерних ілюстраторів Священного писання і вчення церкви. Рубльов не обмежувався цими рамками. Він передавав насамперед те, що відчував він сам і його сучасники, що можна було уявити собі і передати засобами мистецтва. Ось чому його ікони відразу ж підкорили його сучасників і продовжують вражати нас, що живуть багато століть тому.
Ось, наприклад, питання про те, що являє собою рай. Ми знаємо, що перші люди були з нього вигнані, але як він виглядав – можемо лише уявити. Звичайно, в наші дні така постановка питання може лише викликати посмішку, але для людини Середньовіччя це була суперечка про те, досяжно чи вчинене пристрій життя на землі. І Рубльов не міг не взяти в ньому участь. Він не стверджував того, що рай існує в якомусь певному місці, але представив його в настільки привабливому і в той же час конкретному виді, що кожен, хто побачив його ікону, міг сказати: так, на землі може існувати і світ, і згоду, і любов.
На відміну від художників Відродження, рубль не писав портретів своїх сучасників. Але, розглядаючи його ікони, ми бачимо, що вони складають єдиний, узагальнений портрет російських людей його часу. Так, ангели, які пише художник, зовсім не войовничі й урочисті, але й не такі милосердні, як на картинах майстрів епохи Відродження. Рубльов пише їх спокійними і невимушеними, схожими на звичайних людей.
Не менш важливо і колірне рішення його творів. Дзвінкі фарби створюють у глядача святкове і радісний настрій. Цікаво, що світло на іконах не тільки висвітлює предмети ззовні, а й виникає зсередини; здається, самі фарби випромінюють його. Хоча він не писав ні сонця, ні пейзажів, його ікони як би перегукуються з природою. Колірна тональність живопису Рубльова нагадує погожий літній день в Підмосков’ї.
Ось чому ми і вважаємо Андрія Рубльова великим художником.

Посилання на основну публікацію