Чим знамениті «рукописи Мертвого моря»?

Ця історія почалася з того, що один з бедуїнів-пастухів став шукати укриття для своїх овець. Зайшовши в одну з печер, він виявив безліч глечиків, наповнених згорнутими шкірами. Діставши одну з них, він продав її торговцю. Той звернув увагу на те, що на шкірі було щось написано, і показав шкіру англійської археологу.
У наступні роки на узбережжі Мертвого моря почала працювати велика англійська наукова археологічна експедиція, яка виявила близько 40000 рукописів, що зберігалися в 11 печерах.
При розбиранні виявилося, що всі ці сувої являють собою своєрідний архів, захований в печерах, щоб уберегти його від руйнування.
З 1951 по 1958 роки в цих місцях працювала велика експедиція, якою керував французький вчений Ролан Діво. На невеликій відстані від печер знайшли цілий комплекс будівель, в яких розміщувалося те, що в наступні роки називали монастирем.
Археологи встановили, що одне з найбільших приміщень призначалося для здійснення богослужінь. До приміщення примикала невелика кімната, в якій і розміщувався скрипторій, де були написані знайдені рукописи.
Стало очевидним, що вчені виявили залишки однієї з найдавніших християнських громад, зруйнованих римськими військами. За припущенням Ролана Діво, це сталося в 68 році н. е., під час іудейської війни. Сама ж громада існувала на цьому місці тривалий час: найбільш древні знахідки відносяться до початку II століття до н. е.
Знайдені в печерах рукописи містили також найдавніші варіанти тих творів, які пізніше були визнані священними книгами християн, – книги пророків і історія поневірянь євреїв в пустелі.

Посилання на основну публікацію