Чим відрізняються хемотрофи, автотрофи і гетеротрофи

Спосіб харчування організму є однією з характеристик, яка дозволяє розділити живі істоти по таксономічним категоріям. Звичайно, можна жартувати на тему, що спосіб харчування визначає свідомість, але сьогодні на планеті існує всього три способи отримання життєвої енергії.

Хемотрофи

Хемотрофи існують завдяки своїй здатності отримувати енергію в процесі окислювальних або відновних реакцій органічних і неорганічних речовин. У якості «їжі» хемотрофам підійде все: сірководень і метан, сірка і вуглеводи, двовалентне залізо і білок, жири та вуглеводні. Бажано, щоб у процесі хемосинтезу брала участь вода і газ.

Одним хемотрофам обов’язково потрібен кисень, іншим вистачить і метану.

Класичними представниками хемотрофів є бактерії. Завдяки своїй «всеїдності» ці організми можуть існувати практично в будь-якому середовищі, від западини термальної або сильно мінералізованої водойми до внутрішніх органів людини, від шматка хліба або плоті до колби з нафтою. До речі, прикладом корисної діяльності хемотрофів може стати історія про утворення мінеральної води типу «Моршинська». Атмосферні опади просочуються в насичені нафтою підземні порожнини. Десяток років і бактерії повністю переробляють суміш рідин, перетворюючи їх в цілющий напій.

Автотрофи

Автотрофи живуть завдяки тому, що в процесі еволюції вони пристосувалися самостійно отримувати життєву енергію, використовуючи для цього сонячне світло і вуглекислий газ. Типовими прикладами автотрофів є рослини і зелені бактерії. І, природно, процес перетворення CO2 і води під дією сонячних квантів в органічні речовини, в більшості випадків в глюкозу, називається фотосинтезом.

Завдяки своїй здатності самостійно продукувати необхідну їм енергію рослини-автотрофи лежать в основі харчової піраміди.

Гетеротрофи

Гетеротрофи самі енергію не так продукують, а займаються тим, що поїдають тих, хто це робить. Щоб вижити, вони повинні «заправитися» речовинами екзогенного походження. Їх травна система орієнтована на розщеплення полімерів, вироблених іншими організмами, до легкотравних мономерів.

У списку гетеротрофів значаться всі тварини, гриби, деякі види бактерій і окремі рослини. Наприклад, 30 видів хижачки раффлезії, вовчок або петрів хрест.

Самі гетеротрофи поділені на 2 групи:

  • консументи;
  • редуценти.

Гетеротрофи тільки споживають вироблені автотрофами органічні речовини. Редуценти ж здатні розкладати спожиті органічні речовини до рівня неогранічних.

Група консументів поділена на кілька рівнів. Наприклад, консументом першого рівня буде антилопа, що поїдає зелену траву, або мишка, що об’їдає пшеничний колосок.

Консументом другого порядку може стати лев, який повечеряв антилопою, або сова, що зловила мишку. Консументом третього порядку стане гієна, що з’їла убитого лева, або рись, що зловила сову.

Редуцентами є гриби і бактерії гниття. Їх завдання – розкласти залишки живих істот до рівня простих органічних або неогранічних сполук, придатних для вживання автотрофами і хемотрофами.

Відмінність хемотрофів і автотрофів від гетеротрофів полягає в наступному:

  • Головна відмінність хемотрофів і автотрофів від гетеротрофів полягає в здатності чи нездатності виробництва життєвої енергії. Перша пара робить це самостійно, використовуючи енергію Сонця або хімічні реакції;
  • Хемотрофи і автотрофи теоретично можуть існувати без гетеротрофів, останні ж без чужої життєвої енергії не проживуть;
  • Хемтрофи мають самий примітивний рівень організації та мікроскопічні розміри. Більшість гетеротрофів, за винятком грибів і пари десятків видів рослин, мають найскладнішу організацію і є вершиною харчової піраміди.
Посилання на основну публікацію