Чим відрізняються чеченці від дагестанців?

Чим відрізняються чеченці від дагестанців, і що між ними спільного? І ті й інші споконвіку живуть на Північному Кавказі по сусідству. І ті й інші сповідують іслам. Однак, незважаючи на тисячолітнє сусідство, подібний уклад життя і взаємопроникнення культур, відмінності між ними існують. Розглянемо більш докладно, починаючи з найдавніших часів.

Трохи про історію Північного Кавказу

Перш ніж зробити короткий екскурс в історію Дагестану і Чечні, слід засвоїти, що чеченці – це один народ, а дагестанці – сукупність народів, що населяють східну частину Північного Кавказу. Традиційно вважається, що в Дагестані проживає більше тридцяти народів. Більш точну цифру назвати, мабуть, неможливо через те, що до сих пір немає спільної думки, яка етнічна спільність є народом, а яка – субетносом в складі більшого народу. Тому, наприклад, одні дослідники відносять Ботліхци або Ахвахци до самостійних народам, інші ж стверджують, що це субетнос великого аварского народу, який налічує майже мільйон осіб.

Відмінність чеченців від дагестанців полягає в тому, що перші ніколи не мали своєї державності. Прихід на Кавказ російських застав їх на стадії родового ладу. У той час як у багатьох дагестанських народів є давня традиція державності. Відомо, наприклад, античне і ранньосередньовічної держава Кавказька Албанія (1 століття до н. Е. – Середина 1 тисячоліття н. Е.). Історично встановлено, що однією з мов Кавказької Албанії був Удінський, близький родич сучасного лезгинського мови. Сьогодні Удінський мову вважають рідною близько 10 тисяч чоловік.

Різниця між чеченцями і дагестанцями

Є відмінності і в часі прийняття ісламу. У південнодагестанському місті Дербенті досі зберігаються могили арабських воїнів, які принесли на цю землю нову релігію ще в 7 столітті нашої ери. Правда, твердження ісламу в Дагестані розтягнулося на кілька століть. Різні феодальні держави, що існували на території сучасного Дагестану аж до приходу російських, приймали іслам в різний час, в залежності від активності мусульманських проповідників і сформованої на той момент політичної кон’юнктури.

Чеченці ж стали масово приймати іслам лише в 18 столітті. Пов’язано це було з консолідацією народу в боротьбі з експансією Російської імперії. Олександр Пушкін, який проїжджав в 1829 році через Північний Кавказ під час Російсько-перської війни, писав у своїх подорожніх нотатках «Подорож в Арзрум», що черкеси, як в той час називали більшість місцевих народів, прийняли іслам не так давно і він не вкоренився серед населення. На думку Олександра Сергійовича, грамотна прозелітичною політика РПЦ могла б поширити православ’я і на тутешні «дикі народи».

Існує різниця і в мові. Чеченці і будь-який з дагестанських народів, хоч і належать до кавказької мовної сім’ї, розуміти один одного не можуть. Адже незважаючи на те, що вони вийшли з загального кореня, сталося етодавно, і за минулий час кожен народ виконав свій історичний шлях, не завжди пов’язаний з Північним Кавказом. Наприклад, чеченці, на думку багатьох істориків, є нащадками хурритських племен, які займали в 3 тисячолітті до нашої ери великі території на Близькому Сході і в Межиріччі. На це вказує подібність чеченської і хурритської мов і деяких елементів язичницької міфології.

До дагестанським народам відносять і ряд етносів, що виникли на Північному Кавказі досить пізно. Це, в першу чергу, деякі тюркські народи – кумики і ногайці, які є нащадками середньовічних кочівників Великого Степу. У 2000 році в Дагестані прийнятий офіційний список корінних нечисленних народів республіки, куди входять і аккінци – субетнос чеченців, і російські. Список складається з 14 народів.

Посилання на основну публікацію