✅Чим відрізняється заповідник від національного парку?

В Україні є багато заповідників і національних парків. У чому полягає специфіка відповідних територій? Чим відрізняється заповідник від національного парку?

Що таке заповідник?

Заповідник – природна територія, відвідування якої людиною без дозволу компетентних організацій заборонено у зв’язку з необхідністю забезпечення захисту об’єктів навколишнього середовища, розташованих в цьому регіоні.

Дана міра найчастіше обумовлена тим, що на відповідній території мешкають рідкісні види тварин або ж ростуть рідкісні рослини.

Мета установи заповідника, таким чином, полягає в підтримці біологічного різноманіття і природного розвитку природних комплексів, земель, водних об’єктів.

На територіях відповідних зон може бути разом з тим дозволено проведення необхідних наукових досліджень, здійснення моніторингу стану навколишнього середовища, проведення екологічної експертизи, навчання фахівців із захисту екології.

Заповідники, засновані в Україні, захищені законодавством і мають офіційний статус особливо охоронюваних територій. Відповідно до норм права, які регулюють статус заповідників, земельні і водні ресурси закріплюються за такими територіями безстроково.

Для того, щоб відвідати заповідник, потрібно в більшості випадків отримувати спеціальний дозвіл від Мінприроди України або ж безпосередньо від керівних осіб заповідника.

Природоохоронні зони, про які йде мова, утримуються коштом бюджету України.

Що таке національний парк?

Національним парком є територія, на якій з метою захисту навколишнього середовища заборонена або значною мірою обмежена діяльність людей, пов’язана з використанням об’єктів природи. Однак відвідувати національні парки з метою туризму і прогулянок, як правило, дозволяється.

На території національних парків також можуть проводитися наукові дослідження, навчання фахівців із захисту навколишнього середовища.

Національні парки, як правило, засновуються з метою захисту об’єктів, що мають екологічну, історичну і культурну цінність. Це можуть бути унікальні природні ландшафти, кліматичні зони, території з найчистішим повітрям і водою.

Але оскільки полювання і збирання плодів в національних парках зазвичай заборонені або дозволені з обмеженнями, створюються сприятливі умови і для розвитку рослин і тварин, ареал проживання яких збігається з територією парку.

Об’єкти нерухомості, розташовані на території національних парків, закріплюються за ними і набувають статусу ресурсів, які знаходяться в оперативному управлінні. Як правило, навколо території національних парків формується під охороною природна зона, встановлюється контроль відвідування місцевості.

Національні парки України, як і заповідники, утримуються коштом бюджету держави.

Різниця між заповідником і національним парком

Головна відмінність заповідника від національного парку полягає в тому, що відвідування людиною території першої природної зони в загальному випадку заборонене або сильно обмежене.

Якщо говорити про національний парк, візити туристів і мандрівників на відповідні території, як правило, здійснюються вільно. Але ведення в межах обох розглянутих природних зон господарської діяльності неприпустимо.

В основному установа заповідника здійснюється з метою захисту рідкісних видів тварин і рослин, ареал проживання яких відповідає його території. Національний парк зазвичай організовується з метою захисту особливо цінних екологічних, історичних та культурних об’єктів держави.

Але на його території також створюються умови для сприятливого розвитку флори і фауни, оскільки полювання і збирання плодів, що розглядаються як різновиди господарської діяльності, теж, як правило, заборонені або дозволені внутрішніми регламентами на обмежених ділянках національного парку.

Посилання на основну публікацію