Чим відрізняється віза від «шенгену»?

Поняття «віза» і «шенген» часто розглядаються в загальному контексті. Але кожен з них має особливості трактування. У чому вони найчастіше виражаються? Чим відрізняється віза від «шенгену»?

Що розуміється під візою?
Поняття візи найчастіше співвідноситься з дозвільним документом, наявність якого дає громадянину однієї держави можливість перетнути кордон іншої країни – якщо між обома суб’єктами міжнародних відносин встановлено візовий режим. Документ, про який йде мова, не потрібен, якщо країни домовилися про встановлення, в свою чергу, безвізового режиму.

Віза найчастіше вклеюється в закордонний паспорт мандрівника. Вона може бути:

  • короткостроковій (діяти протягом декількох днів або місяців);
  • довгостроковій (тривати кілька років);
  • туристичної (призначеної тільки для в’їзду з метою відпочинку і не дає право на роботу);
  • ділової (призначеної для відвідування людиною іншої держави з метою бізнесу);
  • робочої (призначеної для в’їзду людини в країну з метою здійснення трудової діяльності);
  • імміграційної (яка передбачає подальше оформлення в’їжджають людиною посвідки на проживання або громадянства).

Є, безумовно, велика кількість інших різновидів віз, але перераховані вище – основні.

Можна відзначити, що існує такий документ, як транзитна віза. Він дає право мандрівникові перебувати тільки в міжнародній зоні аеропорту чи іншого транспортного терміналу, розташованого в іншій державі, але не дозволяє йому перетнути кордон країни (або ж дозволяє, але дуже ненадовго – як правило, на кілька годин).

Варто відзначити, що наявність візи у мандрівника не гарантує його пропуску через кордон держави, до якої він направляється. Прикордонник вправі докладно розпитати його про мету візиту, і якщо відповіді його не влаштують – відмовити людині у в’їзді в країну. Звичайно, такі випадки – рідкість, але відмова мандрівникові з дійсною візою у в’їзді на територію держави – процедура, яка передбачена міграційними правилами багатьох країн.

Візи також класифікуються:

  • на ті, які оформляються після прибуття мандрівника в державу;
  • на ті, для отримання яких попередньо потрібно повідомляти владу іншої держави;
  • на ті, отримання яких вимагає попередньої подачі документів на розгляд міграційними структурами іншої країни, а також згоди з їх боку на видачу візи;
  • на ті, для отримання яких потрібно успішна співбесіда з міграційними структурами приймаючої країни;
  • на платні;
  • на безкоштовні.

В цілому більшість віз, які видаються сучасними державами, відповідає як мінімум одному з перерахованих вище ознак.

У світовій практиці відомі так звані виїзні візи. Вони були введені, наприклад, в СРСР. Громадянину Радянського Союзу для того, щоб виїхати за межі держави, необхідно було отримати відповідний дозвіл від міграційних відомств.

Росіяни можуть виїжджати зі своєї держави вільно. Однак громадянам РФ для в’їзду в Європу може знадобитися оформлення шенгенської візи – або, в більш простої версії, «шенгену». Розглянемо специфіку даного дозвільного документа докладніше.

Що являє собою «шенген»?
Під «шенгеном» прийнято розуміти візу, яка дає право громадянину України в’їхати на територію будь-якої держави, що підписали Шенгенську угоду, – як правило, незалежно від того, яке конкретно держава видала візу. Але рекомендується, звичайно, перетинати кордон Шенгенської зони саме через ту країну, яка оформила відповідний дозвільний документ. Або ж – як можна швидше податися в дану країну і провести там чимало часу.

«Шенген» відноситься до віз, які класифікуються як:

  • платні (при оформленні відповідного документа сплачується основний збір – близько 35 євро, до нього іноді додається сервісний – близько 21 євро);
  • видаються за умови попереднього подання документів на розгляд міграційними структурами країни відвідування, а також отримання згоди з їх боку на видачу візи.

Наявність діючої шенгенської візи дає можливість громадянину України відвідувати деякі європейські країни, що не входять до Шенгенської зони, – Болгарію, Румунію, Кіпр.

Різниця між візою і «шенгеном»
Те чи інше відміну візи від «шенгену» слід шукати, якщо під першим поняттям розглядати дозвільний документ, який не збігається з основними ознаками з другим – тобто є безкоштовним або ж не вимагає попередньої подачі документів в консульство.

Так, наприклад, безкоштовні для громадян України візи видає В’єтнам (тривалістю від 1 місяця, в’їхати на термін до 15 днів можна без візи), Ліван, Малайзія. Ті ж держави, так само як і багато інших (до таких належать М’янма, Непал, Замбія, Кабо-Верде), не вимагають попередньої подачі документів в консульство для оформлення візи.

Особливість шенгенської візи – в можливості її власника вільно перетинати кордони будь-яких держав, що входять до Шенгенської зони. У свою чергу, національні візи, як правило, дозволяють відвідувати тільки ту країну, яка видає відповідні документи.

Посилання на основну публікацію