Чим відрізняється Старий Завіт від Нового Завіту?

Старий і Новий Завіт – дві складові частини Біблії, священної книги християн. Як зрозуміло з назви книг, у них різний час написання. А крім цього, чим відрізняється Старий Завіт від Нового Завіту, і що у них спільного? Про все докладно – трохи нижче.

Час написання

Новий Завіт почали писати в середині 1 століття нашої ери, тобто безпосередньо після смерті Ісуса Христа. Найпізніша з його книг – Апокаліпсис (Одкровення Іоанна Богослова) – написана приблизно на рубежі 1 і 2 століть нашої ери.

Складається з наступних книг:

  • канонічні Євангелія (життєпису Ісуса Христа);
  • послання різних апостолів до різних історичних діячів тієї епохи або до цілих народів (галатів, римлянам і так далі);
  • Діяння святих апостолів;
  • Апокаліпсис.

Новий Завіт цілком написаний на койні – варіанті грецької мови, який сформувався в епоху еллінізму в Східному Середземномор’ї і став мовою міжнаціонального спілкування.

Відмінність Старого Завіту від Нового Завіту в тому, що він написаний значно раніше. Причому якщо Новий Завіт створювався приблизно протягом півстоліття, то у Старого Завіту куди більш солідний стаж формування – понад тисячу років, з 13 по 1 століття до нашої ери. Мова написання – давньоєврейську, за винятком невеликих частин, написаних арамейською. До початку нашої ери Старий Завіт був переведений на грецьку мову і став доступний всьому населенню Східного Середземномор’я.

Різниця між Старим Заповітом і Новим Заповітом

Старий Завіт – загальна священна книга християн та іудеїв. У іудеїв ця книга називається Танах. Старий Завіт складається з трьох великих частин:

  • П’ятикнижжя;
  • пророки;
  • Письма.

В іудейській традиції Танах (Масоретського текст) дещо відрізняється від більшості християнських редакцій Старого Завіту, але відмінності ці невеликі. У православ’ї, католицтві і протестантизмі існують різночитання між різними канонами Старого Завіту. У православ’ї прийнято переклад Танаха, що має назву «Септуагінта» («Переклад сімдесяти старців») – це найстаріший переклад на грецьку мову, зроблений ще в птолемеївському Єгипті.

Католицький канон іменується Biblia Vulgata («Народна Біблія»), або просто «Вульгата» (остаточно сформувався в 16 столітті). А протестанти, піддавши католицизм корінній ревізії, вирішили «повернутися до витоків». Вони відмовилися від готових латинських і грецьких текстів і заново перевели Танах з давньоєврейської мови.

Тексти, присутні в Вульгаті, але не входять в єврейський канон, отримали в протестантській релігійної традиції назву «Апокрифи».

Що стосується Нового Заповіту, то ця книга без жодних різночитань є спільною для всіх християн. Звичайно, при перекладі тексту з античного койне на сучасні мови можуть виникнути неточності, але це похибка будь-якого перекладу. Таке становище склалося через неоднозначності тлумачення іноземних слів у різних контекстах. Якщо комусь захочеться ознайомитися з текстом Нового Завіту без подібних «семантичних флуктуацій», то доведеться вивчити давньогрецьку мову. Але більшість задовольняється перекладом священної книги на рідну мову.

Посилання на основну публікацію