Чим відрізняється прямий діод від зворотного діода?

Діоди часто іменуються «прямими» і «зворотними». З чим це пов’язано? Чим відрізняється «прямий» діод від «зворотного» діода?

Що являє собою «прямий» діод?
Діод – це напівпровідник, який має 2 виводу, а саме – анод і катод. Використовується він для обробки різними способами електричних сигналів. Наприклад, з метою їх випрямлення, стабілізації, перетворення.

Особливість діода в тому, що він пропускає струм тільки в одну сторону. У зворотному напрямку – немає. Це можливо завдяки тому, що в структурі діода присутній 2 типу напівпровідникових областей, що розрізняються по провідності. Перша умовно відповідає анода, що має позитивний заряд, носіями якого є так звані дірки. Друга – це катод, що має негативний заряд, його носії – електрони.

Діод може функціонувати в двох режимах:

  • відкритому;
  • закритому.

У першому випадку через діод добре проходить струм. У другому режимі – з працею.

Відкрити діод можна за допомогою прямого включення. Для цього потрібно підключити до аноду позитивний дріт від джерела струму, а до катода – негативний.

Прямим також може іменуватися напруга діода. Неофіційно – і сам напівпровідниковий прилад. Таким чином, «прямим» є не він, а підключення до нього або ж напруга. Але для простоти розуміння в електриці «прямим» часто іменується і сам діод.

Що являє собою «зворотний» діод?
Закривається напівпровідник за допомогою, в свою чергу, зворотної подачі напруги. Для цього потрібно поміняти полярність проводів від джерела струму. Як і у випадку з прямим діодом, формується зворотна напруга. «Зворотним» ж – за аналогією з попереднім сценарієм – іменується і сам діод.

Різниця між «прямим» діодом і «зворотним» діодом
Головна відмінність «прямого» діода від «зворотного» діода – в способі подачі струму на напівпровідник. Якщо він подається з метою відкриття діода, то напівпровідник стає «прямим». Якщо полярність проводів від джерела струму змінюється – то напівпровідник закривається і стає «зворотним».

Посилання на основну публікацію