✅Чим відрізняється море від затоки

Моря і затоки є структурними одиницями Світового океану. Їх визначення тотожні і лише детальний аналіз допоможе розкрити відмінності між цими базовими географічними поняттями.

Визначення моря та затоки (заливу)

Море – це частина Світового океану. Воно віддалене від нього острівними дугами, архіпелагами або підняттями дна. Завдяки деякій ізольованості в море формується свій гідрологічний режим – відмінна від довколишнього Океану температура, прозорість і солоність водних мас, а також власна система течій.

Відмінності фізично-хімічних параметрів викликають появу власного видового комплекту флори і фауни.

Залежно від ступеня ізольованості від Океану все 67 морів нашої планети розділені на 4 групи:

  • окраїнні;
  • внутрішні;
  • зовнішні;
  • міжострівні водойми.

Перша група – окраїнні моря, розміщені вздовж материків, на шельфі. Вони мають широкий зв’язок з Океаном і відокремлені від нього лише низкою островів або півостровом. Наприклад, Баренцове, Японське або Карське море.

На їхнє життя впливає «батьківською» водойму і «материнський» материк. У таких морях панують океанічні течії, на їх органічне життя впливає довколишній материк.

Це затока
Це затока

Друга група – це внутрішні моря. Вони мають найвищий рівень ізольованості від океану, у них спостерігається максимально обмежений обмін водними масами з океаном, до басейну якого вони належать. Класичними прикладами внутрішніх морів вважаються Чорне, Середземне, Червоне, Карибське і Балтійське море.

З «батьківським» Океаном їх з’єднує лише неглибока протока або їх система, що не дозволяє глибинним океанічних течій проникати в акваторію підвладних їм морів. Іноді такі моря називають Середземного або міжконтинентальними.

Остання група – міжострівні моря. Їх акваторія сформована кільцем островів. Саме пороги і особливості підводного рельєфу між членами архіпелагів зупиняють вільне перемішування водних мас і формують власні системи течій. Найбільша кількість таких водойм знаходиться в Тихому океані в районі Великих і Малих Зондських островів. Класичним прикладом є Яванець море, Банда і Сулавесі.

Найбільше море на Землі – Філіппінське, найменше – Мармурове.

Затока (залив) – це частина Світового океану. Залив може бути виділений в акваторії океану, річки, моря або в озері. Він глибоко врізаний в сушу, але має широкий зв’язок з водоймою, до басейну якого належить.

Між ними налагоджений широкий обмін водними масами. Обидві структурні одиниці Світового океану мають подібний гідрологічний режим, єдину систему течій, тотожну флору і фауну.

Найбільшою затокою на землі є Гвінейська. Вона«вгризлася» в західну частину Африканського континенту.

Це море
Це море (Середземне)

Залежно від розташування, затоки поділені на 7 основних груп. Бухти і гавані – це порізана берегова лінія материка. Їх здавна охоче використовують як, захищених від пронизливих вітрів, стоянок судів. Естуарії – воронкоподібні затоки, які утворилися в гирлах річок при взаємодії морських вод, припливів і власних вод постійного потоку.

Фіорди і губи – вузькі і глибокі затоки, затоплені гірські і річкові долини. Вони вдаються в сушу на кілька сот кілометрів.

Найвідоміші фіорди знаходяться на західному узбережжі Скандинавського півострова, а найпотужніші губи розташовані на північному узбережжі Росії. Лагуни, гафи і лимани – дрібні і добре прогріваються затоки. Відокремлені від основного водойми косами і пересипами.

Відмінність морів від заток полягає в наступному:

  • Обидві структурні одиниці Світового океану розрізняються своїм розміщенням і належністю. Моря можуть бути виділені лише в океанах, до басейнів яких вони належать. Затоки можна відшукати практично в будь-якій самостійної одиниці Океану або вод Суші.
  • Море відокремлене від океану яким фізичним об’єктом, а затока – це лише глибоко врізається в сушу частина водойми.
  • Море має відмінний від прилеглого «батьківського» водойми гідрологічний режим, а фізико-хімічні параметри затоки подібні до того водоймища, до якого він належить.
Посилання на основну публікацію