Чим відрізняється місце проживання від місця перебування?

У законодавстві України виділені такі юридичні категорії, як місце проживання і місце перебування. У чому їх особливості? Чим відрізняється місце проживання від місця перебування?

Що розуміється під місцем перебування?

У законодавстві України під місцем перебування мається на увазі якийсь житловий об’єкт, в якому людина перебуває тимчасово, – готель, туристична база, наймана квартира в іншому місті. Громадянин в ряді випадків зобов’язаний там реєструватися. Наприклад, це потрібно робити, якщо він знаходиться на території населеного пункту протягом більш ніж 90 днів. Співробітники готелів і санаторіїв можуть реєструвати постояльців і клієнтів відразу після їх прибуття.

Для реєстрації за місцем перебування у людини повинні бути юридичні підстави на перебування в житловому приміщенні – наприклад, договір оренди або згода власника на здійснення даної процедури. В принципі, людина має право зареєструватися за місцем перебування і в своїй власній квартирі – якщо вона розташовується в іншому місті і у громадянина є необхідність перебувати там протягом більш ніж 90 днів.

Реєстрація за адресою житлового об’єкта, що є місцем тимчасового перебування громадянина, може діяти до 5 років. Після цього можливо її продовження. Конкретні терміни реєстрації вибирає власник приміщення. Вони також можуть визначатися періодом дії договору оренди житла.

Тимчасова реєстрація підтверджується спеціальною довідкою, в якій фіксуються дані громадянина, а також відомості про житлове приміщення, де він проживає.

Що розуміється під місцем проживання?

У законодавстві України під місцем проживання розуміється житловий об’єкт, в якому людина проживає постійно. Як правило, це його квартира або будинок. Громадянин України може оформити там реєстрацію за місцем проживання або, якщо говорити неофіційно, «прописку». У ряді випадків він це робити зобов’язаний – наприклад, якщо переїжджає в інше місто на постійне місце проживання. За законодавством України оформляти прописку в цьому випадку потрібно протягом 7 днів з моменту переїзду.

Як і у випадку з тимчасовою реєстрацією, оформлення прописки має здійснюватися на підставі деяких офіційних документів. В даному випадку такими можуть бути свідоцтво про право власності (або акт приймання житла – якщо мова йде про новобудову) або, знову ж таки, згода власника житлового приміщення на оформлення прописки на іншу людину.

Одного разу оформлена реєстрація за адресою, яка відповідає місцю проживання громадянина, як правило, не має обмежень за терміном дії – якщо тільки не буде анульована в силу законних причин.

Прописка підтверджується зазвичай штампом в паспорті громадянина.

Різниця між місцем проживання і місцем перебування

Головна відмінність місця проживання від місця перебування в тому, що перше відповідає житловому об’єкту, в якому людина проживає постійно (і має прописку за відповідною адресою), друге – відображає факт тимчасового проживання громадянина в такому-то житловому приміщенні. Як правило – розташованому в іншому місті.

В обох випадках людина може зареєструватися за адресою житлового приміщення – оформивши, відповідно, прописку або тимчасову реєстрацію. Іноді вона зобов’язана це робити в силу закону. Реєструватися за місцем тимчасового перебування потрібно протягом 90 днів з моменту прибуття в інший населений пункт, за місцем постійного проживання – протягом 7 днів після переїзду.

Якщо людина оформлює прописку, вона діє постійно. Реєстрація в житловому приміщенні, в якому громадянин проживає тимчасово, діє протягом терміну, визначеного власником або умовами договору оренди житла – але не більше 5 років.

Посилання на основну публікацію