✅Чим відрізняється біогеоценоз від екосистеми

Поняття «біогеоценоз» і «екосистема» більшість вчених вважають словами-синонімами. Лише дуже тонкий фахівець може знайти семантичні відмінності між цими поняттями, виключивши різницю в написанні та звучанні цих слів.

Що таке біогеоценоз

Біогеоценоз – це система, яка складається з певного набору або спільноти живих організмів. Істоти ці проживають на одній території, пов’язані між собою і впливають один на одного цілим рядом факторів.

Що таке екосистема

Екосистема – це система, в яку входять живі організми, місце їх проживання і зв’язки, які між ними здійснюються. Екосистема є базовим поняттям науки екології.

Порівняння біогеоценозу та екосистеми

У чому ж різниця між біогеоценозом і екосистемою? Біогеоценоз – це спільнота рослин, тварин, грибів і одноклітинних, які проживають на певній ділянці суші. Біотопом в біогеоценозах називають комплект живих істот, а екотопом – представників неживої природи, які організми використовують і на які вони впливають.

До біотопу відносяться: кліматичні характеристики, стан ґрунту, підстильні гірські породи та водойми.

Будь-який біогеоценоз має ряд показників, які дозволяють його ідентифікувати саме таким чином. До них відносяться:

  • стабільний видовий склад. Наприклад, в кратері вулкана Нгоронгоро проживають леви, антилопи, слони, носороги і зебри. Введення в цю западину коней, верблюдів чи тигрів може порушити сформований біогеоценоз;
  • біомаса – кількість організмів продуцентів-консументів-редуцентів, виражене в одиницях маси. Наприклад, збільшення або зменшення кількості/маси консументів-левів може привести до деградації всього співтовариства;
    продуктивність;
  • стійкість. Система з даними видовим та кількісним складом здатна існувати тривалий відрізок часу;
  • здатність до саморегулювання. При непередбачених обставинах (ураган, землетрус, епідемія) видовий і кількісний склад здатний швидко відновитися – повернутися до вихідних параметрів;
  • система бере участь у загальному круговороті речовин у природі.

Живі істоти в біогеоценозі пов’язані різними типами відносин: хижацтвом, паразитизмом, конкуренцією, сімбіотізмом, сотрапезництвом, кварттрантством або аменсалізмом.

Екосистема – поняття трохи ширше, ніж звичайний біогеоценоз. Найбільшою екосистемою названа біосфера, в якій зібрані всі екосистеми і всі біогеоценози Землі.

Екосистеми можуть бути як природними (ліс, озеро, болото), так і штучними (токійський акваріум, сільський ставок, поле з ріпаком, міське звалище, кладовище або парк).

Екосистема сформувалася протягом досить тривалого тимчасового відрізка з урахуванням конкуренції населяючих її живих організмів і процесу природного відбору.

У екосистему входять:

  • підстильні гірські породи, які, руйнуючись, включаються в круговорот неорганічних речовин;
  • клімат і його основні характеристики: температура і вологість;
  • органічні сполуки, отримані шляхом фотосинтезу і хемосинтезу;
  • продуценти, що перетворюють біотичні і абіотичні фактори в життєву енергію;
  • консументи різних рівнів;
  • редуценти, які розкладають органіку і повертають її в глобальний колообіг речовин на Землі.
  • продуктивність, стійкість і стабільність екосистеми може творити і регулюватися людиною.

Відмінність біогеоценозу від екосистеми полягає в наступному

  • Термін «екосистема» частіше вживається у вітчизняній науці.
  • Поняття «екосистема» має ширше значення, ніж «біогеоценоз».
  • Термін «біогеоценоз» вживається лише стосовно природних співтовариств, в екосистему включені Біосфера, Людина та її вплив на інші компоненти співтовариства.
Посилання на основну публікацію