Чи ставлять пам’ятники собакам?

Собака, мабуть, єдине з усіх тварин, яке з давніх пір безкорисливо служить людині, і одне з небагатьох, кому люди на знак вдячності за вірну службу ставлять пам’ятники. Таких пам’ятників у світі існує декілька.
Так, в Парижі є пам’ятник сенбернарові по кличці Баррі, який під час снігових заметів в Альпах врятував 40 чоловік. А ось в Берліні стоїть пам’ятник собаці – поводирю сліпих. Адже сліпа людина абсолютно безпорадний і не може один виходити на вулицю. Йому необхідний провідник, який би впевнено вів його по вулиці, допомагав обійти перешкоди, перетнути дорогу. Таким провідником може стати спеціально навчений собака. Собак для цих цілей відбирають не дуже великих, але і не маленьких, зі спокійним характером, які добре слухаються команди. Якщо у сліпої людини є така собака, вона стає йому найближчим і відданим другом.
Ще один пам’ятник собаці є на Алясці в селищі Номі. Його поставили в пам’ять ватажка собачої упряжки, сильного і відважного пса на прізвисько Балту, який під час страшної епідемії доставив сюди, в занесений снігом селище, дуже потрібні ліки – противодифтерийную сироватку – і тим самим врятував багатьох людей від неминучої смерті.
Є пам’ятник собаці і у нас в Росії. Він знаходиться на території Інституту експериментальної медицини в Колтушах під Петербургом. Правда, у цієї висіченим з каменю собаки немає імені. Це один спільний пам’ятник всім собакам, які покірливо служать науці, а значить, і людям: адже досліди на собаках дають вченим багато корисних відомостей про роботу живого організму, у тому числі і людського. Вчені також часто перевіряють на собаках ті ліки, якими потім лікуються люди.
Собаки допомагають людям у всіх випадках життя. На Крайній Півночі, наприклад, собачі упряжки досі перевозять людей і вантажі, а раніше жодна експедиція не обходилася без допомоги собак. Цілою упряжці їздових собак, які загинули в Антарктиді під час однієї з таких експедицій, рятуючи людей, які повернулися звідти поставили пам’ятник в японському місті Осака.
У світі є ще кілька пам’ятників собакам, які зберігали вірність своїм господарям навіть після того, як тих вже не стало в живих.
У Барг-Сан-Лоренцо в Італії стоїть пам’ятник Вірному, який щовечора протягом довгих 14 років наполегливо ходив до поїзда зустрічати свого господаря, давно вбитого на війні. А в Единбурзі (Шотландія) – собаці, яка після смерті господаря прожила на його могилі цілих п’ять років і там же померла. Втім, такі випадки зустрічаються в житті дуже часто. Так, у Львові на знаменитому Личаківському цвинтарі є скромний пам’ятник. Йому вже багато років, навіть напис на ньому стерлася, а камінь вивітрився, став шорстким і позеленів, але зміст пам’ятника залишається ясним і світлим. На надгробній плиті зображений бюст чоловіка з подовженим, як у стародавніх слов’ян, особою, а з боків – дві лежать довговухі собаки. Ніхто вже не знає, хто тут похований, але люди передають один одному з покоління в покоління таку історію. Коли цей безвісний людина померла, дві його собаки продовжували ходити на його могилу, поки одного разу їх не знайшли тут мертвими. І ось хтось зробив такий пам’ятник на їх спільній могилі, і собаки, тепер уже кам’яні, досі продовжують охороняти спокій свого господаря.

Посилання на основну публікацію