1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Музика
  3. Напрямки сучасної музичної психології

Напрямки сучасної музичної психології

В якості основних напрямків сучасної психології музичної діяльності (музичної психології) виділяють:
1. Психологію музичної творчості
2. Психологію музично-виконавської діяльності
3. Психологію музичних здібностей
4. Психологію музичної освіти
5. Психологію музичної пропаганди та музично-критичної діяльності
6. Музичну психотерапію і психологію функціональної музики
Можна виділити й інші напрямки: наприклад, психологія музичного сприйняття розглядається як частина психології музичної освіти, оскільки сприйняття є одним з музично-пізнавальних процесів; але музичне сприйняття являє собою область настільки широку, що логічним буде і його розгляд в якості окремого напрямку. В. І. Петрушин виділяє в самостійний напрям соціологічні дослідження в галузі музики, хоча нам видається, що ця галузь, безсумнівно, важлива, в даний час недостатньо розвинена і може розглядатися як частина психології музичної пропаганди та музично-критичної діяльності. Можна вважати самостійним напрямком вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості в процесі музичної діяльності. Цей матеріал також може входити в психологію музичної творчості та психологію музичної освіти.
Останнім часом активно ведуться дослідження музичної свідомості суспільства й особистості, а також психології музичного несвідомого.
Коротко охарактеризуємо ці напрями.
Психологія музичної творчості є одночасно галуззю психології творчості, що вивчає закономірності продуктивного художньо-образного мислення, уяви, фантазії. Природа композиторської творчості, яку намагається розгадати психологія музичної творчості, поки ще залишається неясною, багато в чому тому, що володарі композиторського таланту в силу особливостей переважаючого у них невербального образного мислення немає систематизують свої пошуки і знахідки, не намагаються зафіксувати закономірності народження музичних образів. Ті ж музиканти, які володіють схильностями до наукового аналізу, як правило, самі композиторами не є і в таємниці композиторського мислення проникнути не можуть; тим більше не в змозі зробити цього психологи-немузиканти.
Тим не менш, вивчення з позицій досягнень сучасної психології біографій і особливостей особистості великих композиторів, історії створення ними творів допомагають відкрити завісу таємниці над процесом створення музики, зробити корисні висновки для здійснення музично-виконавської діяльності – більш демократичною різновиди музичної творчості, а також містять корисну розвиваючу інформацію для музичної освіти. Психологія музично-виконавської діяльності вивчає широкий спектр питань, пов’язаних з підготовкою до творчої передачі композиторського задуму та її реалізацією. Сюди входить частина психології музичних здібностей (професійні здібності), психофізичні основи формування виконавської техніки, механізми досягнення оптимального концертного стану та подолання естрадного хвилювання. Предметом вивчення психології музично-виконавської діяльності повинні стати також ті аспекти психології музичної творчості, які висвітлюють творчі прояви інтерпретатора, що є одночасно і виразником волі композитора, і творцем нової художньої реальності.
Психологія музичних здібностей – напрям музичної психології, що має найбільш давні традиції у зарубіжній та вітчизняній науці. Воно вивчає структуру музичних здібностей, їх якісні ознаки, особливості прояву та розвитку в різних видах музичної діяльності. На цьому розділі психології базується діагностика музичних здібностей, з якої починається будь-яке навчання музиці.
Психологія музичної освіти (психологія музичного навчання і виховання) вивчає музично-пізнавальні процеси: відчуття, сприйняття, мислення, уява; але, як уже було зазначено вище, в сферу її інтересів входять також інші розділи музичної психології, так чи інакше пов’язані з музичним навчанням і вихованням: психологія музичних здібностей, механізми формування виконавської техніки та підготовки до концертного виступу, особливості спілкування вчителя і учня в процесі занять музикою.
Психологія музичної пропаганди та музично-критичної діяльності – відносно нова наукова галузь, в завдання якої входить адекватна естетична оцінка музично-мистецьких явищ, вивчення музичних уподобань і на цій основі – переконання слухача в тому, що його увага повинна бути спрямована на сприйняття музики високого художнього рівня. Подібні проблеми в цілому вирішуються тільки на основі комплексу соціально-культурних і педагогічних заходів, проте при цьому необхідно використання музикознавцями та педагогами не тільки спеціальних знань, а й інформації в області психології пропагандистського впливу.
Музична психотерапія і психологія функціональної музики також нещодавно виділилася в наукову галузь, хоча спостереження про цілющий вплив музики існували ще в давнину. Психологію функціональної музики можна розглядати і як окремий напрямок (В. І. Петрушин); воно вивчає можливості музики різного стилю і характеру для забезпечення оптимального ритму трудової діяльності – підвищення продуктивності праці, зняття накопичився стомлення.
Вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості в процесі музичної діяльності передбачає розгляд таких категорій, як особистість і індивідуальність, темперамент, характер, емоції, почуття, воля. Ці властивості вивчаються як стосовно до музикантам-професіоналам, так і щодо людей, які здобували загальну музичну освіту, тому даний напрямок часто включається в сферу психології музичної творчості (музично-виконавської діяльності) та психології музичної освіти.
Дослідження музичної свідомості суспільства й особистості висвітлюють питання генезису музичної свідомості суспільства, його сутності, форм і способів функціонування; а також рівні музичної свідомості особистості (рівень організму, соціального індивіда і особистості) і проблеми музичного самосвідомості.
Дослідження сфери музичної несвідомого розвиваються в руслі загальної психології несвідомого і вивчають питання індивідуального несвідомого, пов’язані з неусвідомлюваним рівнем музичної творчості (натхнення, осяяння, фантазія) і колективного несвідомого (архетипи музичного сприйняття).
Всі названі напрямки сучасної музичної психології знаходяться в тісному взаємозв’язку і процесі становлення.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Музичні емоції