Доповідь про симфонічну музику

Музика – важлива частина життя будь-якої людини, вона здатна змінити настрій: зробити його сумним або навпаки розвеселити. Її енергія проникає в серце і задає ритм його стуку. Кожна музична форма має свою специфіку, як наприклад, симфонічна музика. Головна її ознака симфонізм.

Виконують симфонічну музику часто симфонічний оркестр, але не тільки оркестр може бути її виконавцем, але навіть малі музичні групи, наприклад, ансамбль, капела або сольний виступ органу. Важливо відзначити, що не кожна мелодія, зіграна симфонічним інструментом насправді такою є. Крім виконуваного інструменту важливо виконання за визначеними критеріями.

Існують різні види симфонічної музики. До них відноситься такі жанри як: симфонієти, увертюри, оперети, сюїти, варіації і так далі. Всі вони відрізняються між собою тамплієрів мотивом і рахунком. Зазвичай автори пишуть симфонічну музику для певного оркестру. Наприклад, Алан Хованесс написав симфонію для духового оркестру, а так само для духових і струнних оркестрів. Батист Кардон писав симфонічні концерти тільки для арфи і струнних квартетів. Валерій Гаврилін писав симфонії для з музичною освітою відомо, що існує безліч симфоній під певними номерами.

Головне завдання симфонічної музики передати емоційний стан і послання автора до слухачів. Саме тому коло використовуваних інструментів досить широкий, адже це дозволяє передати все буйство фарб і стан переданої картини в музиці. Походження цієї музики ведеться з самої античності, коли дівчата граючи, на арфах складали музично емоційні і красиві мелодії. Під час епохи відродження симфонічна музика стала змінюватися і набувати в собі нові відтінки і нові інструменти для виконання. У середньовіччі і античність так само симфонії виконувалися великими групами, але вона була більш грубою і недопрацьованою.

Симфонічна музика постійно взаємодіє з іншими видами музичного мистецтва, а саме: камерної, органної, оперної музикою. Без цієї взаємодії неможливий розвиток симфонічної музики.

Музика багатогранна і незвичайна, вона існує для передачі інформації, почуттів, емоцій, які необхідні людям для духовного зростання і забезпечення душі нематеріальної основою.

Посилання на основну публікацію