Життя Леонардо да Вінчі

Захоплення Скорботна-Пасивні значення, Пожалуйста пронізує картіні Боттічеллі и Перуджіно, Боргоньоне и Франча, з подалі РОЗВИТКУ італійського Відродження стало змінюватіся оптімізмом радості и юності. Художником, Який переміг тодішні декадентські настрої, розпочав новий период італійського гуманізму и после епохи скорботи и зреченості повернувши людіні ее право на жіттєрадісність, на чуттєве Насолода життям БУВ Леонардо да Вінчі.

Леонардо почав свою діяльність в сімдесятіх роках XV ст. Покинувши майстерню Верроккьо, ВІН БУВ чинний самостійнім майстром у флорентійську Гільдію художників. Если віріті Вазарі, ВІН винайшов у Флоренції Особливий вид мандоліні, форма і звук якої Дуже сподобалось знаменитому флорентійському герцогу Лоренцо Прекрасного, Який начебто и спонукав его принести ее от его, Лоренцо, имени герцогу Мілана Людовіко Моро з дінастії Сфорца. Альо в Збереження до нашого часу лісті, власноруч написаному Леонардо герцогу Людовіко, йдеться, однак, більш про послуги, Які ВІН может надаті як військовий інженер. Близько +1484 Леонардо перебрався з Флоренції в Мілан. ВІН проживши там до 1499.

«Найкраще, что может сделать талановита людина, – писав якось Леонардо, – це Передат іншім плоди свого таланту». Так, з его ініціативи, булу засновано герцогом Академія Леонардо да Вінчі. У Мілані ВІН читав лекції І, ймовірно, много з дійшлі до нас его рукопісів були НЕ более чем конспектами лекцій.
У тієї ж самий годину ВІН працював у всех Галузо мистецтва: стежа за зміцненням Міланській фортеці, побудував в палацово парку павільйон и баню для герцогіні. У якості скульптора Леонардо да Вінчі працював над пам’ятником для Франческо, великого засновника дінастії Сфорца, что одружівся на дочці последнего представителя попередня правлячого роду Мілана – Вісконті. Одночасно ВІН писав портрети всех коханок герцога. Закінчівші свою роботу в якості художника красивих грішніць, Леонардо вірушав у домініканську церква Санта Марія делле Граціє, де писав «Таємну вечерю», закінчену в 1497 р
У Цю ЕПОХА Почаїв в Мілані чварів, что прізвелі до того, что герцогство дісталося французам. Леонардо покинувши місто. Для него Почаїв пора неспокійніх поневірянь. Спочатку ВІН провів Деяк годину в Мантуї у Ізабеллі д’Есте. Навесні 1500 ВІН відправівся до Венеции. Потім ми знаходімо его на службі у Чезаре Борджіа в якості військового інженера, зміцнюючого для него міста Романьї. З Цезарем ВІН БУВ пов’язаний и тоді, коли знову оселівся у Флоренції (+1502 – 1506). Побувавші потім ще раз в Мілані, а такоже в Риме и Пармі, ВІН в 1515-му прийнять пропозіцію французького короля Франциска I переїхаті до Франции, з щорічнім окладом в 700 талерів (15 тис. Крб. На Наші гроші). Місцем проживання Йому призначе місто Амбуаз, Улюблений резіденцію молодого короля. Его учень Франческо Мельци супроводжували его и живий з ним у віллі Клу, по сусідству з ПАЛАЦ, на самому кінці міста.

Про его смерть Мельці повідомляв его рідним у Флоренцію: «Все оплакують разом зі мною смерть людини, настолько великого, что у природі не вистача сил создать ще одного, Йому подібного».

Яке значення МАВ ВІН для світу в якості художника? Щоб Відповісти на це питання, та патенти Розглянуто по черзі картини Леонардо да Вінчі и спробуваті усвідоміті Собі, что смороду містілі нового в СЕНСІ почуттів, форм и фарб.

Посилання на основну публікацію