Картина Леонардо да Вінчі «Битва при Ангіарі»

Про те, які барвисті проблеми Леонардо ставив собі в «Битві при Ангіарі», можна, зрозуміло, висловлювати тільки припущення. Картина, як відомо, не була закінчена. Єдине уявлення про неї дає етюд, зроблений сторіччям пізніше Рубенсом по зберігся тоді картону і вигравіруваний Еделінком. У своїй книзі про живопис Леонардо докладно писав про світло, заломлюють крізь дим, пил і каламутні грозові хмари. Про ці світлових ефектах копія Рубенса, природно, не дає майже ніякого уявлення. Хіба що про композицію картини ми можемо скласти собі по ній деяке уявлення. Вона ще раз показує, з якою впевненістю Леонардо підпорядковував в усі дрібниці єдиному сконцентрованому ритму. Борються люди й коні. Всі сплуталось в дикий клубок. І незважаючи на це, в дикій штовханині панує дивовижна гармонія. Вся картина має обриси півкола, вершину якого утворюють перехресні передні ноги піднялися на диби коней.

Посилання на основну публікацію