Архітектура архаїки: грецька ордерна система

Розвиток демократичних міст-держав в чому сприяло розвитку архітектури, що досягла особливих висот у храмовому архітектурі. У ньому знайшли вираз головні принципи, згодом сформульовані на основі праць грецьких архітекторів римським зодчим Витрувием (друга половина I ст. До н. Е.): «Міцність, користь і краса». Заслугою давньогрецької архітектури є створення ордерної системи (лат. «Ордер» – «порядок»), під якою слід розуміти такий тип архітектурної конструкції, коли враховуються поєднання і взаємодія несучих (підтримують) і несомих (перекривають) елементів. Цю роль в будівництві здійснюють опори-колони і лежаче на них балочне перекриття. Найбільшого поширення набули доричний і іонічний (кінець VII ст. До н. Е.) Ордери і в меншій мірі пізніше (кінець V – початок IV ст. До н. Е.) – Коринфський ордер, які широко використовуються в архітектурі аж до нашого часу .
Дорический ордер, як найбільш лаконічний і простий, втілював ідею мужності і стійкості характеру грецьких племен дорян. Для нього характерні сувора краса ліній, форм і пропорцій. Ионический ордер складніше доричного, в ньому використано більшу кількість деталей. Дещо пізніше, в період класики, виник коринфський ордер. Він ще легше і витонченіше іонічного, його колони вище і стрункіше.
Грецька ордерна система втілилася в кам’яних храмах, які, як свідчать міфи, служили житлом для богів і зазвичай входили в комплекс культових будівель – святилищ. Найбільш поширеним видом грецького храму став
так званий периптер (від грец. «птерос», тобто «оперений», оточений по периметру колонами). На довгій його стороні було 16 або 18 колон, на меншій – 6 або 8. Храм являв собою приміщення, що має в плані форму витягнутого прямокутника. Світ земний символізувало святилище храму – наос, або ціла, де знаходилася статуя божества, на честь якого він зводився. Вхід в ці священні приміщення здійснювався тільки з заднього фасаду, а не з головного входу, який завжди розташовувався в його східній частині. На вузьких сторонах храму зводилися портики (колонада з несучим перекриттям у вигляді трикутника – фронтоном), службовці символом небесного світу богів.
В епоху архаїки стали зводити великі святилища-храми: Аполлона в Дельфах і Коринті, Гери в Олімпії, Гери (Посейдона) в Пестуме (в 80 км від Неаполя).

Посилання на основну публікацію