Засоби менеджменту

Засоби управління – це інструменти, технології, важелі управління. У загальному розумінні засоби менеджменту – це оформлені, конкретизовані аспекти, компоненти функцій управління, які передбачають застосування конкретних методів управління.

Технології управління

Кожна управлінська функція складається з процедур, процедури складаються з операцій, операції – з дій.

Послідовне координоване і однозначне виконання функцій, процедур, операцій, дій, говорить про технологізації управлінського процесу.

Технології управління – це «засіб перекладу абстрактної мови науки … на конкретну мову … досягнення поставлених цілей».

Також технології управління можна визначити як «спосіб реалізації … конкретного складного процесу шляхом розчленування його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються однозначно …».

Технології слід розглядати як ресурс підвищення ефективності управлінської діяльності. Специфіка технології полягає в тому, що вона призводить до єдиного алгоритму діяльність організації і може бути тиражувана з метою вирішення подібних завдань і досягнення результатів за допомогою професійної культури.

Технологізація дозволяє вирішувати наступні завдання:

  • зафіксувати перелік максимально необхідних функцій, процедур, операцій, дій, які забезпечують управління процесом;
  • забезпечити стандартизацію процесу управління за рахунок скорочення числа одиниць управлінської діяльності, зниження витрат на підготовку персоналу;
  • чітко визначити межі дій кожного виконавця, максимально скоротити число спонтанних і помилкових дій;
  • створювати постійні інформаційні потоки;
  • у міру освоєння спочатку поставлених в технології завдань нарощувати їх складність.

Однак не будь-який управлінський процес можна технологізувати. Для цього повинні існувати певні умови:

  • об’єкт повинен мати певний ступінь складності;
  • повинні бути відомі елементи його структури, особливості їх побудови і функціонування;
  • суб’єкт управління повинен бути здатний формалізувати реальні процеси, представити їх у вигляді функцій, процедур, операцій, дій, створити інноваційне середовище для відтворення і забезпечити необхідний рівень управління.

Технології в управлінні повинні бути прості, надійні, економічні, зручні в освоєнні, гармонійні.

Однак поряд з незаперечними перевагами практика технологізації управлінських процесів має і негативні моменти:

  • збільшення консерватизму мислення;
  • зміцнення стереотипів поведінки;
  • протистояння інновацій.

Механізм менеджменту

Засоби менеджменту формують механізм управління. Завдяки цілеспрямованій дії на основні зв’язки і процеси структури механізму менеджменту, вона являє собою єдине ціле, що досягається за допомогою управлінської діяльності, що поєднує в собі різні функції, кожна з яких займається вирішенням специфічних, різноманітних проблем взаємодії окремих підрозділів організації, що вимагають здійснення великого комплексу певних заходів. Механізм менеджменту представлений такими компонентами сфери управління, як виробництво, НДДКР, збут, фінанси і комунікації.

Засоби менеджменту спрямовані на формулювання кола проблем, що стоять перед організацією, які можна звести до наступного: визначення конкретних цілей розвитку, виявлення їх пріоритетності, черговості і послідовності рішення. Відповідно до цього визначають і розробляються господарські завдання та шляхи їх вирішення, система заходів щодо вирішення намічених проблем, необхідні ресурси і джерела їх забезпечення, а також встановлюється контроль за виконанням завдань.

Найважливішою частиною вдосконалення механізму менеджменту є тісний зв’язок маркетингу і планування, їх спільний розвиток. Це свідчить про те, що до дослідження організації управління потрібно підходити з конкретними критеріями, що дозволяють виявляти і аналізувати зміни в змісті управлінської діяльності конкретних організацій, визначаючи їх особливості і риси.

Розвиток таких функцій управління, як маркетинг, внутрішньофірмове планування і контроль пов’язано з підвищенням рівня централізації в управлінні. У своєму розвитку ці функції, видозмінюючись, впливають на централізоване управління, додаючи йому нових рис і властивості, які можливо детально вивчити тільки при комплексному розгляді.

Централізоване управління виходить з необхідності проведення в рамках фірми глобальної господарської політики, яка передбачає, зокрема, розробку спільних завдань і узгоджені дії всіх підрозділів з метою їх виконання. Тому в процесі реалізації зазначених вище функцій важливу роль грає їх тісний ув’язка з функціями низової ланки управління, тобто виробничих відділень і дочірніх компаній, що в підсумку і забезпечує ефективну діяльність в сучасних умовах.

Вивчення найбільш важливих функцій внутрішньофірмового планування і контролю дозволяє більш глибокому розумінню функції маркетингу, що розглядається нами як специфічна функція децентралізованого управління.

Посилання на основну публікацію