Закономірності розвитку ризику на підприємстві

Наявність безлічі різних джерел ризику не означає, що всі вони можуть впливати на підприємство незалежно один від одного. Часто реалізація одних ризиків, якщо їх вчасно не попередити, призводить до появи сприятливих умов для реалізації інших, що, врешті-решт, стає причиною розвитку кризи на підприємстві. Даний процес не є непередбачуваним і підпорядковується певним закономірностям відповідно до логіки розвитку економічної діяльності.

Повний цикл впливу ризиків на підприємство від їх первинного прояви до настання кризового стану можна представити як послідовність чотирьох етапів.

Перший етап – ризик стратегії. Він обумовлений реалізацією стратегічного ризику у випадку помилкової оцінки можливостей підприємства, неправильного вибору пріоритетів у розвитку, недостовірного прогнозу зовнішнього середовища, стану ринків, поведінки конкурентів. Ризик стратегії ідентифікувати відразу, а тим більше нейтралізувати досить складно. Як правило, його наслідки виявляються пізніше, коли фактичні результати за певний термін дозволяють судити про тенденції розвитку і порівняти їх з прогнозом.

Другий етап – оперативний ризик. Якщо не запобігти наслідкам стратегічного ризику, підвищується ймовірність реалізації оперативного ризику, т. Е. Виникнення несприятливих подій у процесі здійснення економічної діяльності. Проблеми з ефективною організацією виробництва, регулярним постачанням матеріалами, збутом продукції можуть стати причиною невиконання планів, недосягнення поставлених цілей і завдань підприємства.

Оперативні ризики зачіпають окремі сфери діяльності. Однак економічний стан підприємства в цілому буде стабільним, якщо їх утримувати на допустимому рівні. В іншому випадку виникнуть умови для реалізації фінансових ризиків.

Третій етап – ризик ліквідності. Даний етап пов’язаний з погіршенням фінансових результатів діяльності. Він характеризується зниженням ліквідності активів підприємства, обмеженням здатності покриття фінансових зобов’язань.

Прикладом такого стану може бути збільшення запасів виробленої продукції на складах, зростання дебіторської заборгованості при одночасному зниженні обсягу продажів. Іншими словами, підприємство стикається з дефіцитом грошових коштів для оплати боргів і подальшого здійснення діяльності.

Якщо перші два етапи можна назвати неявній стадією кризи, то третій етап є розвитком кризи, стадією переходу від прихованої до явної фазі, т. Е. До четвертого етапу.

Четвертий етап – ризик фінансової неспроможності (банкрутства). При відсутності своєчасної та адекватної реакції на ризик ліквідності криза переходить у вирішальну фазу, коли стоїть питання про здатність підприємства виконувати свої зобов’язання і вимоги з боку бюджету і кредиторів. Реалізація ризику фінансової неспроможності може призвести до банкрутства підприємства, якщо не будуть прийняті кардинальні заходи щодо поліпшення структури балансу підприємства. До таких заходів можна віднести пошук інвестора, зміну власника, введення зовнішнього управління під контролем кредиторів і т. П. Дані заходи спрямовані на докорінну реструктуризацію діяльності підприємства з метою підвищення її ефективності.

Посилання на основну публікацію